Осінь цього року завітала тихо й неквапливо, несучи із собою знайомий аромат бабиного літа, прілого листя, вологого повітря та перших холодних подихів.
Та все ж вона виявилася іншою — теплішою й м'якшою, ніж торік. Дощі приходили частіше, ніби бажаючи затриматися, і цілих двадцять два дні землю огортав рівномірний, наполегливий дощ. Ранки ж зустрічали туманами — одинадцять разів село прокидалося в молочній імлі, що клубочилася над землею. Середня температура трималася на рівні +13,3 °C, а звичних для листопада заморозків та снігу майже не було — зима не поспішала заявити про себе.
Та все ж, попри м'яку осінь, попереду — інший характер сезону. Наступна зима, за прогнозами, обіцяє бути теплою в середньому, але контрастною. Тенденція останніх років до м'яких зим збережеться, однак це зовсім не означає, що не буде справжніх морозів. Ймовірно, що саме в січні та в лютому нічні температури опустяться до –10…–15 °C, нагадуючи про зимовий гонор. Можливо буде більше снігу, ніж завжди, але він довго не втримається.
Отже, осінь плавно згасла, залишивши по собі тумани й лагідне тепло. А зима вже готова ступити на поріг — тепла в цілому, проте з холодними паузами, щедра, надіємось, на сніг. Сезон обіцяє бути живим і мінливим, ніби сама природа вирішила знову нагадати про непередбачуваний характер.
Андрій Рудь
