15 листопада галерея мистецтв ледве умістила бажаючих потрапити на творчий вечір - презентацію щойно виданої книги Раїси Плотникової "Мачуха NORGE".
Ведуча в.о.директора Лубенського краєзнавчого музею ім.Г.Стеллецького Тетяна Сафронова перш за все представила письменницю, членкиню НСПУ, авторку численних історичних романів, а потім відразу надала їй слово.
Слід сказати, що Раїса Василівна відразу наголосила - для неї роки, ніби листки календаря, які перегорнув і забув. Головним у житті сьогодні є творчість. І у цьому сенсі "Мачуха NORGE" - черговий роман, який побачив світ нещодавно. Водночас він не найсвіжіший. Днями вийшов у світ новий твір "Двадцять один день одиночки".
До цього були вірші, деякі з них покладені на музику, тому творча співпраця з родиною Супрунів для Раїси Плотникової не випадок, а багаторічна дружба.
Втім цього дня говорили про роман "Мачуха NORGE". Уривки з твору читали Марта Жарова, Людмила Літута з роду Чайок, які жили на "грузинському хуторі" в Лубнах, Сергій Пунько - син збирача документальних свідчень і одного з натхненників написання твору Віктора Пунька. Тобто люди не випадкові, чиї долі так чи інакше причетні до роману. Раїса Плотникова розповіла про процес написання твору від задуму, який зявився як результат зустрічі з лубенською бібліотеркаркою Ельвірою Паніною, потрапляння письменниці до рук 17 папок фото, газетних вирізок і листів остарбайтерів, які дбайливо збирав і зберігав Віктор Пунько, до усних свідчень про часи Голодомору і політичних репресій Володимира Несена з роду Чайок. Все це лягло в основу багатопланового сюжету.
А загалом Раїса Василівна ще й волонтер. Продаючи видані книги, чеастину коштів вона спрямовує на допомогу ЗСУ. Тут і проєкт "На два голоси" - книга, яка умістила вірші Раїси Плотникової та Наталії Баклай, і книга для дітей "Вороненя Маруся", і перевидання творів Любові Яновської, і черговий роман "Мачуха NORGE". Про волонтерську діяльність письменниці говорила голова клубу "Знання і творчість" Зоя Шерстюк. Вона також запропонувала до розіграшу на аукціоні гільзу від набою до крупнокаліберного кулемета, майстерно розписаної художником Євгеном Юрєвичем. Кошти в сумі 400 грн. підуть на потреби ЗСУ.
Розповідь була захопливою і натхненною. Найважчим як зізналася сама авторка було пропустити події, про які йдеться через душу і серце. Результат не забарився - роман був написаний і виданий.
Присутні також ознайомилися з творчою біографією письменниці, яка розпочинала з віршів, новел, потім були повісті, романи, один з яких "В яру згасаючих зірок" був виокремлений з загального ряду творів, уміщених в книзі "Обличчям до полумя". Уривок з нього читала Наталія Медведовська.
І знову ж таки палітра творчості Раїси Плотникової невичерпна. А сідчення того пісенне вітання від подружнього дуету Анатолія та Лариси Супрунів.
Щирі слова у сніп вітань вплітали керуюча справами виконкому Юлія Білокінь,
начальник управління культури та мистецтв Юрій Литовченко, офіційно і неофіційно друзі та знайомі письменниці, серед яких є люди різних професій і стилів життя - воїни, психологині, журналісти, працівники культури і бібліотекарі, прототипи героїв романів і просто ті, хто колись ділився спогадами про життя, та багато інших.
Вечір закінчився на позитивній ноті, але не закінчилася творчість. Попереду презентація на інших платформах романів "Мачуха NORGE" та "Двадцять один день одиночки". Це роман як зазначає сама письменниця, про те, як "На межі розпаду імперського Союзу Сашка Салигу призивають на службу в армію. Він потрапляє до СМЧМ – спеціалізованої моторизованої частини міліції в Росії. В Оренбурзі його чекає відразлива служба, безліч пригод і перше кохання. Напередодні Чеченської війни Салига опиняється в Кизлярі, далі в – камері одиночці, затим – тікає із армії, поневіряється чужиною, та врешті повертається в Україну. Після повернення в Полтаву, хлопець з порогу відчуває свою зайвість у квартирі матері, конфлікт із вітчимом завершується образами й мордобоєм. Салига їде в провінційне містечко до дядька, який стоїть біля витоків РУХу. Там герой роману змінюється до невпізнанності…"
Ось творчість, без якої неможливо уявити Раїсу Плотникову у житті.
Олександр МІЩЕНКО
Знімки автора
