У листопадові дні з нагоди 130-річчя від дня народження в краєзнавчому музеї при ОЗ « Калайдинцівський ліцей» відбувся захід вшанування пам’яті письменниці, актриси, нашої землячки Галини Іванівни Мневської (Галини Орлівни).
Участь у ньому взяли вчителі, учні-старшокласники, відомий краєзнавець П.Д. Підтоптаний, бібліотекар ліцею В.Г. Мисник, працівники Калайдинцівського Будинку культури Н.М. Галич, В.Г. Спичак, О.Ю. Мацак , сільський бібліотекар В.М. Черняк.
Учитель історії опорного закладу С.І. Мисник провів екскурсію музейною кімнатою «Дзвони пам’яті» , у якій розміщена експозиція «Повернута із забуття», присвячена Галині Орлівні. Варто відзначити, що матеріали для експозиції в 2008 році зібрала вчитель української мови й літератури Федоренко Н.В., яка написала зі своїми вихованцями роботу МАН, присвячену життю і творчості письменниці, здобувши перемогу на обласному етапі, та взяла участь в обласній краєзнавчій конференції «Полтавщина – земля моя свята».
Сергій Іванович розповів про важкий життєвий шлях письменниці, яка зазнала переслідувань і репресій від тоталітарного більшовицького режиму. Доповнив розповідь П.Д.Підтоптаний, який протягом багатьох років збирає матеріали про видатну краянку та її родину. Народилась Галина Мневська 15.11.1895р. в с. Калайдинцях Тарандинцівської волості Лубенського повіту в сім’ї службовця і сільської вчительки. Невдовзі родина переїхала до Лубен. Дівчина навчалася в Лубенській жіночій гімназії. Випробувань зазнала з раннього дитинства: шестирічною залишилась без батька, через рік – арешт матері за друк революційної літератури. Освіту здобувала в Москві на жіночих курсах, згодом - у Ольгинському університеті м. Києва.
Через більшовицьке засилля вимушено емігрувала до Львова, працювала актрисою. Саме той час вважається початком літературної творчості. Твори Орлівни друкувалися в часописах Відня, Праги, Львова. Після повернення в Україну влилася в літературне життя республіки. Близько 200 тис. примірників книг і брошур письменниці вийшли в Україні за період з 1926 по 1930 рр. Та представники влади зрозуміли, що митців треба держати в покорі. Далі - арешт, заслання в Казахстан, розлука з донькою і старою матір’ю, втрачені надії на майбутнє. Після заслання - життя і педагогічна робота в далекому краї – у Казахстані. Повернулася в Україну лише перед смертю тяжко хворою. У 1958 році померла талановита письменниця зі зламаною долею і похована в с. Голоби Ковельського району на Волині.
Вона повернулась не лише на рідну землю, а й у нашу пам’ять. Доля Орлівни не залишає нікого байдужим. Пам’ятаймо, щоб не допустити нових репресій та тоталітарних режимів.
Юлія Спиця
