"Безвісти зниклі - не значить загиблі" під таким гаслом вийшли на мирну акцію у Лубнах рідні та близькі тих, хто зник безвісти у коловороті бойових дій, або знаходиться в полоні.
Десятки днів, місяці, а в кого й роки без жодної звістки про чоловіка, батька, сина, племінника, дядька. Мовчання вбиває, тому за підтримки міської влади у Лубнах щомісяця, кожної першої неділі біля кінотеатру "Київська Русь" відбувається мирна акція. У жовтні - вже третя від започаткування.
І знову сльози, душевний біль, який не можна висловити словами. Одна з активних організаторів акції Яна Сугак схвильовано говорить про трагедію, яку переживає кожна сімя, у якої нема звістки про рідних, оголошує хвилину мовчання за загиблими. Потім говорять рідні і близькі тих, про кого немає звістки. Слова їх - суцільний біль і смуток. Виступив перед загалом також міський голова Олександр Грицаєнко.
Піснями підтримали рідних і близьких юні учасники художньої самодіяльності. І знову спогади, знову слова невимовного болю.
Молебень за життя і поверенння додому цілими і неушкоженими воїнів-захисників здійснили священики Православної церкви України.
-Якщо всі будуть разом, вдасться повернуьти захисників з полону, - говорять рідні зниклих безвісти воїнів.
