Останній день вересня… На пункті Спілки Самарітян ми разом із бенефіціанцями створювали Дерево внутрішньої сили.
Дівчатка і хлопці з донецького напрямку сьогодні об’єдналися тут, у цьому просторі. Я уважно спостерігала за їхнім станом, за тим, як він змінювався в процесі нашої роботи. Я запропонувала кілька інтерактивних вправ — на відпускання небажаних станів і ситуацій, на заміну їх новими відчуттями, а також дала простір для мрій.
Спочатку вони були обережні, придивлялися, але потім — відчутно розкрилися.
Я бачила, як мої вправи відгукнулися їм, як вони з задоволенням включалися в процес. Це було так щиро й по-справжньому.
І в той момент я ще раз переконалася: навіть у найскладніші часи в кожному з нас є джерело сили, яке можна відкрити — варто лише дати простір і підтримку.
Ми разом збудували маленький місточок у майбутнє — з надії, внутрішньої сили та нових мрій. А коли дивилася на їхні усмішки наприкінці, зрозуміла: саме в такі миті народжується справжня віра в життя, у себе і в новий день.
Наталя НЛП практик, LКоуч
