Зник безвісти - не значить забутий!

Акція про воїнів, які зникли безвісти або знаходяться у полоні в черговий раз відбулася в Лубнах. 

 У руках рідних плакати "Безвісти зниклі - не значить забуті!", "Повертайся живим!", плакати, прапори з обличчями герїв, а також напрямком фронту, де той чи інший воював, номером військової частини, бригади, підрозділу. Люди вірять і сподіваються, що їх рвідні живі, знаходяться в полоні, вони повернуться.

Серед учасників другої за час започаткування акції рідні, близькі, друзі, тих, про кого немає звістки, хто знаходиться в рашистських катівнях.

Одна з організаторів масового заходу Яна Сугак говорить про те, що память жива, вона в потртретах у вірі в те, що кожен воїн повернеться додому.

Як багато може важити місяць. Місяць тому й вона була серед тих, хто очікував брата Грищенка Вадима у невідомості. Нині вона сестра загиблого героя. Але ця болюча зміна не примусила її полишити важливу справу для багатьох лубенців, які досі не знають де їх рідні і що з ними. Тому Яна Сугак тут, у строю надії, під прапором надії, де чорне ті катування, невідость, а біле надія на повернення рідних додому живими і неушкодженими.

На мітингу памяті виступили рідні зниклих безвісти, пісні як нагадування, що вони мають бути сильними заспівали Антоніна Лоік з маленькими вихованками.

Після цього відбулося загальне фото учасників акції та автопробіг. Його шлях проліг вулицями міста від кінотеатру Київська Русь до автовокзалу у назад, що бачили, щоб памятали завждяки подвигу кого ми живемо у відносно мирних Лубнах.

Олександр Міщенко

Знімки автора