Стихійна торгівля вже стала звичним і невід’ємним атрибутом життя населення районів та міст. У жодній європейській країні не можна побачити вуличних продавців харчовими продуктами на тротуарах чи в інших не облаштованих для цього місцях. З настанням весняно-літнього періоду в рази зростає кількість місць стихійної торгівлі продуктами харчування, повідомляє ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області.
Цьому сприяє не лише соціально-економічне становище в країні, а й те, що громадянин не замислюється над тим, в якій мірі можна нашкодити власному здоров’ю, якщо харчуватися зі стихійних ринків надаючи перевагу продуктам харчування, які реалізують із землі, не замислюючись про їх якість, ким та в яких умовах вони виготовлені, де зберігались і як вони транспортувались.
Не звертаючи уваги на бруд, що летить на продукти з вулиці від машин та з-під ніг перехожих, та не згадуючи повідомлення в засобах масової інформації про гострі кишкові отруєння серед тих осіб, які вживали продукти придбані на стихійних ринках, вважаючи, що з ними цього не трапиться. Купуючи продукти харчування на вулиці покупець бере відповідальність на себе та повинен усвідомлювати всі ризики для здоров’я, оскільки у більшості випадків вулична торгівля в Україні незаконна. Контроль за незаконною торгівлею з боку держави, жодним чином не здійснюється, якість і свіжість продуктів на стихійних ринках не перевіряють.
Єдине законне місце для торгівлі харчовими продуктами, крім магазинів – це ринок. Саме там знаходиться державна лабораторія ветсанекспертизи, яка здійснює обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, що реалізується, і надає продавцю товару експертний висновок установленої форми про те, що даний продукт придатний до вживання.
Якщо, наприклад, взяти молоко та молочні продукти, то продавці повинні щодня надавати їх на перевірку. І при цьому власник корови повинен мати ветеринарну довідку про стан здоров’я тварини, від якої отримано молоко і де вказано, чи досліджувалась вона на мастит, лейкоз та бруцельоз – хвороби, які можуть передаватись і людям. Якщо це реалізатор, то в нього має бути санітарна книжка із записами про обов’язкові медичні огляди. Також не можна купувати молоко в пластикових пляшках, які є предметами одноразового використання і не завжди мають відоме походження – іноді пляшки збирають на смітниках. Такі вимоги до торгівлі даними продуктами пов’язані з їх небезпечністю для здоров’я у випадку неналежного зберігання цього товару, отримання молока від хворої худоби, купування його у нездорового продавця.
Сьогодні на території області функціонують 55 агропродовольчих ринків, на яких реалізують продукцію тваринного і рослинного походження. Державний ветеринарно-санітарний контроль здійснюють 54 державних лабораторій. Адміністрація ринку не має права надавати місця на торгівлю без висновків лабораторії, а фахівець лабораторії у свою чергу відповідає за якість продукції, що пройшла експертизу. З початку року державними лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи районів та міст області проведено більше 224 тисяч експертиз та понад 500 тисяч досліджень продукції тваринного і рослинного походження. За результатами проведення ветсанекспертизи не допущено до реалізації 180 кг яловичини та 2,8 т свинини, 3,5 т молока та молочних продуктів, 1,5 тис. яєць, 600 кг риби і рибопродукції, 5,4 т овочів та фруктів.
Необхідно не забувати про ще одну проблему, яку несе в собі стихійна торгівля – це небезпека розповсюдження африканської чуми свиней, яка останнім часом реєструється в сусідніх областях. Адже м’ясна продукція, яка реалізується на стихійних ринках знаходиться поза межами ветеринарно-санітарного контролю, і купуючи м’ясо невідомого походження, яке можливо вивезене спритними ділками з неблагополучних по африканській чумі пунктів, несвідомі громадяни будуть лише сприяти її розповсюдженні по області.
Відповідно до статті 160 Кодексу України про адміністративні порушення торгівля в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях тягне за собою накладення штрафу від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області НАГОЛОШУЄ, що придбані продукти харчування у невстановленому місці, у випадкової людини, в умовах, що не відповідають нормам його виготовлення та зберігання, у будь-який момент може обернутися великим лихом для покупця та його родини. Але на жаль, не завжди громадяни розуміють згубність та небезпеку для здоров’я придбання харчових продуктів у таких місцях. Необхідно, щоб усі жителі налаштувались на боротьбу зі стихійною торгівлею.
Жодні адміністративні заходи з рейдовими перевірками повністю її не ліквідують, бо попит народжує пропозицію. Єдиний правильний спосіб боротьби – не купувати продуктів харчування й інших товарів у місцях стихійної торгівлі.
