Далекий Люксембург і рідні нам Лубни об'єднав у сюжетній лінії талановитий Антоніо Лукіч. «Люксембург, Люксембург» — другий повнометражний фільм молодого українського режисера, який було знято в жанрі трагікомедії.
54 знімальних днів у 2021 році відпрацьовано знімальною групою саме на нашій малій батьківщині. Знайомі місця, обличчя, і навіть... маршрутки. Подія, яка оповідатиметься онукам і згадуватиметься.
Наш музей отримав від Антоніо Лукіча речі, які стали частиною історії створення фільму. Нові експонати - легко впізнавані у кадрі, тож запрошуємо переглянути. І, можливо, розказати свою маленьку історію на тлі кінозйомки, як зробив це наш гість - Юрій Климченко. Лікар, спортивний журналіст, а відтепер і актор, цікаво розповідав як народився образ - кухар Юраш, який живе і смачно ділиться рецептами й донині на сторінках соцмереж. Згадували про моменти зйомок, діалоги, які лишилися поза фільмом, лубенців, які стали свідками чи то акторами масовки, про людну прем'єру у кінотеатрі, очікування і глибокі сенси...
І режисер, і головні герої фільму збирають кошти на потреби ЗСУ. Процитуємо Антоніо Лукіча: "Такі фільми як «Мої думки тихі» та «Люксембург, Люксембург» сталися в іншій реальності. Було принципово – закінчити той період і сказати: ми жили ось так, але далі ми так жити не будемо, бо все, що з нами відбувається, – це війна. І вона буде з нами до кінця наших днів. Сторінку перегорнуто".
