У ліцеї «Європейський» Останній дзвоник пролунав не просто як сигнал завершення навчального року, а став символом дорослішання, нових викликів і щемливого «до побачення» з ліцейськими буднями, які ще зовсім недавно здавалися нескінченними.
Свято відбулося в дусі нашого ліцею — з ноткою європейського стилю, теплою родинною атмосферою і без зайвого пафосу. Не було довгих нудних промов — лунали щирі слова, сміх, сльози, оплески й відчуття, що тут виросли особливі люди.
Цьогорічні одинадцятикласники — це покоління, що пройшло через дистанційне навчання, зміни форматів, тривоги й пошуки себе. Вони дорослішали в складних реаліях, які змушували швидко ставати сильними. І попри все — вони зберегли драйв, креативність і внутрішнє світло.
Останній дзвоник у «Європейському» — це не про формальності. Це про справжнє. Про спогади, які не вписати в щоденник. Про вчителів, які стали менторами. Про друзів, які стали другою родиною. Про коридори, у яких залишиться відлуння наших голосів і кроків.
А ще — був вальс, обійми, сміх, селфі, плани на НМТ і розмови про майбутнє.
І останній дзвоник… Не як кінець. Як знак: усе тільки починається...
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте