Вербного тижня пішов Лубнами поголос, що круглицька пані зі своїми підлеглими їздить ярмарками та скупляє писанки!
Баби й молодиці, заїжджі торговки й навіть кілька черниць хутко понесли на продаж власну працю. А через одинадцять років побачив світ унікальний альбом, в якому розмістили 2219 кольорових писанок, крапанок, дряпанок, мальованок не лише нашого Посулля, а й багатьох інших регіонів, де проживали етнічні українці. З нагоди Великодніх свят та 140-річчя заснування Лубенського музею Катерини Скаржинської, бібліотекарі Публічної бібліотеки імені Володимира Малика на запрошення ПОБО «Спілки Самаритян» провели цікавий майстер-клас, одне із завдань якого було базова психосоціальна підтримка з елементами творчості та національної само ідентичності для лубенців та гостей нашого міста.
Присутні дізналися, що унікальну колекцію збирали всім миром – від професорів та священиків, до студентів. Розкрили таємниці писанкових візерунків та з’ясували чому цей унікальний вид мистецтва зник на Лубенщині. Наші писанкарки мали свій авторський стиль, а кожне яйце було унікальним. Приміром, майстриня з Нижчого Булатцю зробила на замовлення шістдесят три писанки. Кожна з них мала неповторний орнамент. До речі, раніше барвники бралися виключно природні: кора дерев, пелюстки квітів та всім нам знайоме цибулиння.
Тож нехай світло прийдешнього свята подарує нам усім надію, радість та щастя. А історія лубенських писанок надихне вас вірити в добро та перемогу життя.
