Людина – найвища цінність. Це головна відмінність демократичного суспільства від авторитарних чи диктаторських режимів. І хоч у багатьох громадян, які звикли мислити приземлено, виникає запитання: до чого тут маленьке місто Лубни до справ загальнодержавних і світових, мушу сказати: державне будівництво розпочинається з невеликих конкретних справ.
Громада, у якій людині не дадуть померти з голоду, - уже заслуговує на повагу і суспільну підтримку.
Понад 18 років на території м.Лубни діє Полтавська обласна благодійна організація «Спілка самаритян» - одна з найпрозоріших щодо звітування відносно витрачених коштів і наймасштабніших по впровадженню соціальних проектів для дітей та малозабезчених людей, громадян з інвалідністю.
Нині при підтримці Благодійного фонду «МХП-Громаді», міського голови та багатьох представників бізнесу розпочато пілотний проєкт із надання гарячого харчування тим, хто найбільше його потребує.
-Ми могли би готувати більше гарячих обідів, створити та розвивати соціальну їдальню, - говорить В’ячеслав Белов. - але ж ми не знаємо скільки обідів потрібно в місті. Для того, щоб спланувати подальшу роботу, забезпечити проект продуктами харчування, людьми, які будуть її виконувати нам потрібно знати не лише кількість малозабезпечених потребуючих громадян, а й знати суспільну думку щодо необхідності такого проєкту.
За кордоном, в Німеччині, є люди, які будують соціальну кухню. Вона працює, скажімо з 9.00 до 15.00 і там можна прийти пообідати як за гроші, так і отримати харчування по соціальних талонах. Ситуації можуть бути різні. Скажімо пенсіонер загубив гаманець, а до пенсії 5 днів. Як бути? Потрібна можливість звернутися в соціальний відділ допомоги. Там дають 5 талончиків на обід. Людина добре поїла і таким чином може прожити складний період. Друга категорія – це люди, які не можуть приготувати їсти самі – хворі, немічні, або ті, які відмовилися боротися за своє майбутнє.
Чи потрібно це суспільству? Ми готові почути поради від людей, влади, від волонтерів та меценатів. І якщо Благодійний фонд «МХП-Громаді» нас добре чує, надав грантову підтримку у вигляді придбання конверторної печі та потужної м’ясорубки, що в рази підвищило продуктивність та ефективність роботи, то суспільство багато в чому лишається байдужим до проблем малозабезпечених людей. Розбудити суспільну думку, активізувати пересічних громадян у дуже страшному становищі, в якому перебуває наша країна – ось головне завдання пілотного проєкту. Інакше ми не об’єднаємо людей, націю і не виберемося.
Щочетверга команда з кількох осіб розвозить гарячі обіди по кількох мікрорайонах міста. А це близько 40 порцій, до кожної з яких входить приблизно такий склад продуктів та страв: борщ, гарячі пиріжки з м’ясом, яблуко, йогурт, сметана, хліб (можливі варіації).
По мікрорайону №6 таких обідів, наприклад, 11. По 2 мікрорайону – 11. По 3 – 14 осіб отримує гарячі обіди. Є кілька осіб в 4 мікрорайоні, лежачих людей з інвалідністю.
Звісно, пілотний проєкт не може охопити всіх потребуючих у подібній допомозі або навіть їх переважну більшість. Втім це перший крок забезпечення гарячим харчуванням найбільш злиденних людей, які потрапили в катастрофічну ситуацію, домівки яких часто-густо не мають опалення, відімкнені від світла.
І ось уявіть собі в будинку, який не замикається навіть на клямку, в сутінках холодного зимового дня, під ковдрами лежить людина. Хіба вона не заслуговує раз на тиждень на гаряче харчування? І коли журналіста запевняють, що це не найгірший варіант у м.Лубни, волосся стає сторч.
Люди, позбавлені найелементарнішого, потребують не нашої моральної підтримки, а конкретних дій. Ось чим викликаний до життя пілотний проєкт забезпечення гарячим харчуванням раз на тиждень тих, хто його не має взагалі. Це образно кажучи, своєрідна екстрена соціальна допомога.
Такі люди можуть лише дякувати тим, хто це робить. І це від щирого серця. Її підтримують і наголошують на важливості гарячих обідів спеціалісти мікрорайонів з самоорганізації населення.
-Справа нова, справа потрібна, люди йдуть, із задоволенням беруть обіди, дякують. Це хоч невелика, але важлива підтримка. Хоча б раз на тиждень людина, в якої немає змоги (є такі, що не мають світла, газу, не мають, де приготувати), то гаряченьке поїсти, - теж добре, - говорить Олена Бибик. - Це люди малозабезпечені, особи з інвалідністю, не лише пенсійного віку.
Її підтримує Валентина Савченко:
-Цей пілотний проект дуже важливий. Забезпечують гарячі обіди і обіди хороші. А людині важливо, щоб її підтримали, тому що такі люди дуже цінують будь-який прояв уваги: і подзвонять , і подякують зайвий раз: «Дай бог вам здоровя і тим дівчатам, які їсти варили». Спеціалісти із самоорганізації населення вибрали тих, хто найбільш потребує, щоб їм допомогти з харчуванням. Але не тільки хлібом єдиним. А спілкування? Важливо вислухати людину, сказати їй добре слово.
Така соціальна підтримка важлива. А соціальна їдальня – справа, яка потребує термінового втілення. Соціальні працівники та волонтери, впевнений, не залишаться осторонь доставки гарячого харчування адресатам!
Олександр МІЩЕНКО
Знімки автора
