Чистий четвер – припадає на четвертий день останнього тижня перед Великоднем, ще його називають Страсний четвер. У чистий четвер християни, згідно віруванням, очищаються від гріхів. У цей день сумнозвісний Іуда, який був одним з 12 учнів Ісуса, скривдив свого наставника, продавши його за 13 монет. Наслідком саме цих подій і стало розп’яття Ісуса Христа…
По-перше, обов’язково треба встигнути помитись до світанку, коли вода має цілющу силу. Перед купанням треба прочитати молитву, подякувати за те, що маєте та покаятися. Вода не просто омиває тіло, а забирає накопичену втому і біль. А потім віряни йдуть на молитву до церкви.
По-друге, напередодні господині прибирають оселю, прикрашаючи будинок вишивками та барвистими рушниками. У ввечері з церкви приносили свічку, якою випалювали на перекладині над входом у будинок зображення хреста. Цю свічку зберігали цілий рік, до наступного свята. Люди вірили в її чарівні властивості, що вона зможе прийти на допомогу у скрутну хвилину: при тяжкій хворобі людей або худоби, під час тяжких пологів. Свічку давали в руки людини в останні хвилини її життя. Старі люди вважали, що якщо увійти зі свічкою до стайні, то можна побачити домовика. Якщо домовика побачити кудлатим, то весь рік у родині буде добробут, а якщо побачити його лисим-то родину спонукає бідність.
Також у Чистий четвер господиня, певним чином, повинна була підготувати сіль до великоднього столу. Робила вона це так: брала грудку солі, загортала її в ганчірку та клала до печі, щоб вона обгоріла. Далі сіль збирали та зберігали до Великодня. На Великдень господар брав трішки цієї солі та клав на хліб і ставив паляницю у кут під образи. Також цю сіль використовували при шлункових хворобах худоби.
Напередодні свята, ввечері, треба було зберігати спокій та тишу, бо в церкві відправляли «Страсті». Не можна співати, сміятися та навіть розмовляти під час коли в церкві читалось Євангелія. Люди строго дотримувались цих звичаїв. Під час читання Євангелії не можна було куняти, бо як казали мудрі люди, нечиста сила, може «занести в пекло». Всі прагнули принести додому свічу з церковної літургії, бо вірили, що вона здатна очистити оселю від негативної енергетики. Особливою силою свічу наділяв Чистий четвер.
Раніше існував цікавий обряд на заміжжя для дівчат і жінок. Ті дівчата і жінки, які прагнули та мріяли швидше вийти заміж, у Чистий четвер мали взяти новий рушник та витертися їм, а потім загорнути в цей рушник крашанки та Паску і віддати на Великдень людям на милостиню. Цей Обряд мав прискорити зустріч з нареченим і весілля.
В Чистий четвер, щоб забезпечити собі красиве, густе волосся, дівчата і жінки намагалися завчасно записатися та потрапити до перукаря. Ця традиція збереглася і дійшла до теперішніх часів. Люблячі матусі в цей день робили діточкам їх першу стрижку, щоб волосся в майбутньому було густе і гарне.
На Заході у Чистий четвер, дбайливі гуцули піклувалися про худобу. Вони розпалювали вогонь та зберігали його до тих пір, поки не виганяли худобу на пасовище. Цим вогнем вони обкурювали домашніх тварин, відганяючи злих духів.
Дбайливі господині строго дотримувались прикмет і традицій Чистого четверга. Не можна було розводити бруд у домі, сваритися, залишати на ніч брудний посуд і білизну, бо вважалось це поганим знаком-можна було захворіти. Чистий четвер у нашому розумінні, невід’ємно пов’язаний з очищенням душі, тіла та оселі.
Щоб не «віддати» добробут, вважається, що у Чистий Четвер не можна давати нічого цінного з дому, а також займати гроші.
Коли було завершене прибирання оселі, тільки тоді жінки бралися до приготування святкових страв. Господині випікали паски та розфарбовували яйця, готували смачні м’ясні страви. Страви не можна було пробувати до настання Великодня.
