У 2011 р. надійшла інформація щодо випадкової знахідки металевого казана скіфського часу на лівому березі р. Вільшанка, правобічної притоки р. Сула, що виявлена за 1,5 км на північ від с. Вільшанка Лубенського району.
В ґрунті поряд виявлені уламки ліпного посуду скіфського часу, рубані кістки тварини. За отриманими фотознімками, вилученими з Інтернету, відомо, що посудина лежала на боці, прикиданою 0,2 м ґрунту. В радіусі 3–5 км розташовані кілька городищ і доволі значні курганні некрополі доби раннього залізного віку. (Сидоренко, Махно, Телегін 1982; Кулатова 1989, с. 56, 57).
Згадані поховальні пам’ятки характеризуються наявністю як могил рядового населення, так і аристократії. Частина з них супроводжувалися багатим інвентарем, у тому числі й казанами. Знайдений поблизу с. Вільшанка литий казан мав овальний у плані закритий еліпсоподібний корпус, який кріпився на рюмкоподібній ніжці-піддоні. На потовщених вінцях по короткій вісі корпусу симетрично розташовані дві вертикальні ручки, прикрашені трьома відростками-шишечками. Поверхня казана пориста, з напливами металу.
Ніжка-піддон має потовщення у нижній частині. Основа ніжки прикрашена чотирма відростками-шишечками. З одного боку корпусу зафіксовані сліди неодноразових ремонтів у вигляді заклепок і напливів металу. Діаметри вінець казана дорівнюють 33,5 та 24,5 см, діаметри максимального розширення корпусу – 33,5 і 24,5 см, його висота – 18 см. Висота ніжки становить 9 см, нижній діаметр – 9,5 см. Загальна висота посудини – 31 см.
Як вже зазначалося вище, басейн Сули містить чимало пам’яток, об’єднаних дослідниками у посульський локальний варіант лісостепової культури скіфського часу. На жаль, знахідку випустили з рук лубенських краєзнавців. Наразі казан зберігається у приватній колекції О.В. Ромашко (Дніпро).
За інформацією Краєзнавчий музей ім.Г.Стеллецького
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте