Директор філії Войнихівський Будинок культури Алла Якименко постійно організовує та проводить розважальні і тематичні заходи, свята, зустрічі.
В організації свят та інших заходів їй завжди допомагають працівники Войнихівського старостату, а саме староста Ігор Яременко, працівники Олена Гриценко, Лілія Білик, Людмила Корніяченко.
В Будинку культури також розташований музей побуту селян, який у 2008 році заснував тодішній сільський голова Григорій Сердюк. Мета музею – накопичення та вивчення культурної спадщини, надання майбутнім поколінням інформації про те, як жили і працювали наші пращури, які події відбувалися в селі у сиву давнину.
Директор філії Войнихівський Будинок культури Алла Якименко розповіла, що вже 30 років минуло з дня створення жіночого вокального ансамблю «Калина», художній керівник якого Тетяна Білоха. 
Ансамбль «Калина» виступає на концертно-мистецьких заходах в селах Лубенського району, а останнім часом на благодійних концертах, які проходять в СБК і на яких збирають кошти на підтримку Збройних сил України.
19 років поспіль у Войнихівському Будинку культури діє драматичний гурток, який налічує понад 70 учасників (за всі роки існування). До свят завжди відбуваються сценічні вистави певним колективом артистів.
Свого часу учасники драматичного гуртка отримали високу нагороду – премію імені Івана Котляревського.
Директор філії Войнихівський Будинок культури Алла Якименко наголосила, що мешканці села постійно збирають кошти для потреб воїнів ЗСУ, передають на передову продукти, речі першої необхідності, виготовляють окопні свічки, шиють подушки для наших захисників, роблять випічки, різні страви, які відразу волонтери доставляють на
передову та у Лубенський госпіталь. Велика подяка селянам за підтримку воїнів ЗСУ!
У селі також працює бібліотека, якою користуються діти та дорослі. Директор книгозбірні Олена Піщаленко любить свою роботу і популяризує українську літературу серед населення.
Колишній голова Войнихівської сільської ради у 2008 році заснував музей побуту селян, який має велику кількість експонатів, предметів старовини. Для цього у Будинку культури було виділено 8 кімнат на другому поверсі.
Кожна зала музею присвячена певному періоду. В першій із них розповідається про історію села, заснування колгоспів. Зберігається Акт на вічне користування землею колгоспом.
Окрема експозиція присвячена ІІ світовій війні, АТО і небесній сотні та повномасштабній війні з рф.
У другій залі підібрані матеріали про наслідки дій тоталітарного режиму: колективізація, Голодомор, війна в Афганістані, Чорнобильська трагедія.
Картинна галерея, що розташована у третій залі налічує більше 70-ти картин, які намальованих, так і вишитих.
У четвертій залі відтворена селянська кімната з піччю, лавами, дерев’яними ліжками, кролевецькими рушниками. П’ята зала присвячена ткацькому виробництву. Тут експонується ткацький верстат, приладдя для роботи з коноплею, прядки, мотовила, тіпалки і т.д.
Більшість знарядь праці перебувають у робочому стані, ними можна спробувати користуватися під час екскурсії. Також в цій залі представлено старовинну колекцію глиняного посуду, горшків, мисок, макітр. На стінах розміщені рушники, хустки, одяг селян, зокрема, плюшки, які одягали жінки.
У шостій залі експонуються старовинні музичні інструменти: гармошки, баяни, патефони, тощо.
Сьома зала розповідає про історію закритих шкіл у селі Піски, Тернавщина, Шершнівка, представлена (оформлена) експозиція класу з фізики і біології.
Уроки з історії учні сільської школи проводять в залах музею. Завдяки цьому в них розвивається інтерес до історії, звичаїв, традицій, розширюється кругозір.
«Щоб зберегти музей, – наголошує Григорій Сердюк, – необхідно юридично оформити статус музею, об’єднати його з іншим музеєм і отримати необхідні документи. Так вважає громада села, адже музей постійно відвідують учні шкіл та мешканці і гості Войнихи».
Директор філії Войнихівський Будинок культури Алла Якименко зазначила: «В Україні іде війна, але, завдячуючи нашим незламним Збройним силам, героїзму українських
воїнів, наше село може жити майже нормальним життям. Дякуємо всім за наш захист, бо завдяки ЗСУ наші діти мають змогу відпочивати, гратися, веселитися!
А ще хочеться додати, що наш Будинок культури, який збудований на початку 80-тих років, не ремонтувався протягом багатьох років і потребує капітального ремонту. Вже після перемоги над ворогом треба обов’язково вирішити ще болюче питання. Адже сільський Будинок культури – це головний осередок, навколо якого вирує культурне життя в сільській місцевості, бо культура – це фундамент життя, його основа!»
Віктор МАРУЩЕНКО.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте