Народився 12 липня 1923 року на Полтавщині в с. Великий Кобелячок Новосанжарського району в багатодітній селянській родині.

Майбутній письменник старанно навчався в школі, мріяв стати вчителем. Перший свій вірш «Осінь» Мостовий написав у п’ятнадцятирічному віці, ще будучи школярем. Надрукований він був у Новосанжарській районній газеті 1938 року.

Після закінчення десятирічки та учительських курсів з вересня 1941 року він за призначенням мав працювати у Бредунівській семирічній школі Новосанжарського району. Проте мирне життя перекреслила війна, вісімнадцятирічний юнак став солдатом.

3 липня 1941 року Петро Мостовий — курсант Харківського авіаційного училища, разом з побратимами захищав Харків і Харківську область від німецьких військ. Воював на Південно-Західному і Сталінградському фронтах, був командиром взводу снайперів 1379-го стрілецького полку 87-ї гвардійської дивізії 62-ої армії. Під час вуличних боїв 19-річний лейтенант командував штурмовою групою, яка обороняла Мамаїв курган, селище Спартаківку, завод «Барикади».

28 жовтня 1942 року був тяжко поранений у праву ногу. Після тривалого лікування, його демобілізували як інваліда війни першої групи. За свою відвагу та командирське вміння отримав близько двадцяти нагород. Під час війни поезії, нариси, кореспонденції Петра Мостового друкувалися на сторінках фронтових газет.

Після війни закінчив філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка (1948 р.). Далі понад тридцять років працював у Лубнах учителем української мови й літератури. Там поет брав активну участь у роботі літературної студії при редакції Лубенської районної газети, писав вірші для дітей, які друкували дитячі газети й журнали. Як поет отримав визнання українських письменників Наталі Забіли й Грицька Бойка. Відкрив у Лубнах літературний музей «Письменники Лубенщини».

Свою творчість Петро Мостовий присвятив переважно юним читачам. Друкувався в обласній та всеукраїнській періодиці, окремі твори вміщені в альманасі «Біла альтанка», хрестоматії «Література рідного краю» (Лубни, 2000), антології поезії «Калинове гроно» (П. – Кременчук, 2004).

В Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського зберігається добірка літературних творів для дітей: «Як побилися гарбузи», «Грає одуд на дуду», «Лісові радисти», «Глечик з медом», «Киця їсти подає», «Як сонечко встане», «Максимко», «Маленький снайпер», «Веселка над Сулою», «Ланкова», «В саду вишневому дзвіночки» та інші з дарчими написами автора:

«Полтавському краєзнавчому музею дарую свою працю»; «Полтавському краєзнавчому музею дарую свою збірку для малюків»; «Полтавському краєзнавчому музею дарую свою шосту збірку для дітей Петро Мостовий. м. Лубни. 1973 р. 1975 р.»

Наталія Шумейко — старша наукова співробітниця науково-дослідного відділу фондів