У рамках Обласного форуму переможців всеукраїнських та обласних масових заходів Малої академії наук України „Виховуємо наукову еліту” делегація юних інтелектуалів Полтавського територіального відділення МАН у супроводі місцевого гіда Любомира Лопушняка, методиста Буковинської Малої академії наук учнівської молоді, відвідала візитівку Буковинського краю – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Наразі це – один із найдавніших закладів вищої освіти нашої держави, що входить до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Найбільше учасників форуму зацікавив історичний аспект заснування, розвитку та трансформації освітньої установи, яка розташована в будівлі колишньої резиденції митрополитів Буковини і Далмації. Грандіозне будівництво тривало 18 років та фінансувалося за кошти Буковинського православного релігійного фонду. Стіни величної споруди оздоблені орнаментом із теракоти, а вікна обрамлені білокам'яними блоками із пісковику.
Найбільше старшокласників подивувала покрівля всіх корпусів, викладена кольоровою поливаною черепицею, яка утворює промовистий рисунок буковинських народних килимів. Цікавим було доповнення гіда про те, що спеціально для цього в місті відкрили два цегляні та один черепичний заводи й запросили найкращих майстрів з різних регіонів Австро-Угорщини, до складу якої входили в ті часи й буковинські землі. Урочистості з нагоди відкриття університету відбулися 4 жовтня 1875 року. Спочатку навчальний заклад мав тільки три факультети – теологічний, правничий і філософський. У перший рік тут навчалися 208 спудеїв (тобто студентів), з-поміж яких, на жаль, був лише 41 українець. Але з гордістю полтавські МАНівці сприйняли той факт, що попри те, що навчання велося німецькою мовою, богослови вивчали вірші нашого славетного земляка, зачинателя нової української літературної мови Івана Котляревського та старослов'янську граматику, а на кафедрі східноєвропейських історій викладали історію України.
1989 року університету в Чернівцях присвоїли ім’я Юрія Федьковича. З того часу будівлі та територія осередку знань та духовності стали простором не лише освіти і науки, а й справжнім туристичним центром Буковини!
Найбільше сподобався учасникам форуму «Митрополичий корпус» університету – головна візуальна вісь архітектурного ансамблю, що є пам'яткою архітектури національного значення. Із задоволенням юні полтавці та педагогічні працівники Полтавської обласної МАН відчули себе членами урочистого зібрання ХІХ століття, перебуваючи в стінах величного палацу буковинських митрополитів, а саме в ошатних залах: Мармуровій, Червоній (Залі засідань Священного Синоду) та Блакитній залі –у колишній бібліотеці митрополита.
Побували юні дослідники і в Ботанічному саду університету, що має статус наукової установи та заповідного об‘єкта загальнодержавного значення. Оцінили велич крислатих буків буковинського краю. Деревні екзоти завозили до саду з європейських розсадників, зокрема з Мускау, а саджанці місцевих порід у свій час були безкоштовно передані дирекцією православного релігійного фонду Буковини.
По закінченню насиченої екскурсії висококваліфікована краєзнавиця Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича у жартівливій формі перевірила якість засвоєння інформації учасниками форуму та запевнила, що «університетська брама відчинена для всіх, хто прагне знань, самореалізації та успіху!»
