Про розвиток бізнесу хорохоринської полуниці розповів журналістам староста села Хорохорин Торчинської громади на Волині Анатолій Мельничук, який знає про вирощування вітамінної ягоди все і навіть більше… А тим часом хорохоринську полуницю реалізовують по всій Україні.
Пане Анатолію, в селі Хорохорин раніше вирощували картоплю. Як сталося, що село стало полуничним раєм і з чого все почалося?
- Розпочалося все на початку 2000 років, коли в Україні була криза й люди не мали роботи. Майже все село виїжджало за кордон. Переважно в Польщу до пана на полуницю та фруктові сади. Спочатку ми не знали, що в нас для полуниці просто ідеальні ґрунти. Тому думали розпочати бізнес вирощуванням садків, але досвіду не було, дерева взимку обмерзали, бо саджали непристосовані до наших кліматичних умов саджанці. Але потім, майже кожен заробітчанин привіз хто 20, хто 30 кущів різних сортів полуниці практично в кишені. І тут все почалося: спочатку два рядочки, потім 5 соток. Головне, люди, які привезли полуницю, не шкодували поділитися нею із сусідами, односельцями. І буквально за чотири роки почали садити полуницю до 1 гектара.
Скільки людей в Хорохорині займаються вирощуванням полуниці?
- Сьогодні є площі засаджені полуницею і по три й по чотири гектари на одного господаря. Якщо в селі є 250 дворів, то 200 займаються полуницею на власних ділянках, яку вони отримали від розпаювання колгоспних земель у 2006 році. Середня площа паю становить 4,37га.
Як ставляться поляки до розвитку вашого бізнесу?
- Вони приїжджали до нас і пропонували безкоштовно саджанці, щоб наші селяни вирощували їхню полуницю і для них продавали. Але це мав бути спеціальний сорт «Зенга Зенгана». Чому саме цей сорт? Бо коли збирати звичайну полуницю, вона з хвостиками обривається, а коли сорт «Зенга Зенгана», то ця полуничка маленька й обривається без хвостиків. Саме вона йде на заморозку. Вони обіцяли хороші гроші за неї. Поляки думали, що вони хитріші від нас і ми відразу кинемося на їхню пропозицію, але назбирати цієї полуниці дуже складно. Дуже багато затрат.
Який сорт вирощують в Хорохорині?
- Починали вирощувати з одного сорту «Мармелада». Гарно транспортується, має прекрасні смакові якості, дуже висока врожайність, не менше одного кілограма ягід з куща. До речі, це середній показник. Але буває і 300 грамів з куща, якщо рік не врожайний. А потім розповсюдилися такі сорти, як «Клері», «Альба». На сьогодні набирає попурярності сорт «Румба». 
Яка сьогодні відпускна ціна на полуницю?
- Оптові ціни — 40-42 грн. за кілограм, залежно від того, яка полуниця.
Одноосібні господарства в селі вирощують тільки полуницю? Чи ще щось?
- Крім полуниці, вирощують ще й пекінську капусту, бо ці дві культури мають сезонний поділ. Полуниця починається в березні, закінчується у вересні. А капуста навпаки - з вересня по березень. І цілий рік люди мають роботу.
Тепер люди на заробітки їдуть до вас в Хорохорин. Що ви їм платите?
- Так, в нас є приміщення, де люди приїжджають і живуть по 2-3 особи в кімнаті, є ванна, душ. Гарні умови. З однієї площі збирають полуницю через день з 7 годин ранку до 14 години. Все залежить від погодніх умов, бо коли палюче сонце, полуницю збирати не можна. Платимо за 1 кг полуниці – 6 -7 грн. та за збір пекінської капусти – 70 грн. за годину.
На фото жителька села Хорохорин пані Надія,
що займається полуничним бізнесом
та староста Анатолій Мельничук
Анатолій Мельничук переконаний, що кожен повинен займатися тією справою, яка в нього найкраще виходить. Чоловік з гордістю називає село «Полуничним раєм», оскільки воно краще звучить, ніж капустяники (сміється). Каже, що їхня полуниця не такої якості, як скрізь, бо вона найкраща! Чиста, адже міжряддя на полях густо вимощене соломою, а деякі сорти порівнює з варениками, бо ягоди такі ж великі й смачні! Але головне, що люди мають роботу, улюблену справу та приносять прибуток в бюджет громади до одного млн.грн.
До речі, хорохоринська полуниця пройшла випробування, вона дійсно легко транспортується. Доїхала на Лубенщину і жодна не зіпсувалася. Солодка й смачна.
Анна Лохматова
Матеріал створений у рамках прес-туру “Громади тилу: як Волинь приймає ВПО, воює та розвивається”, організованого Харківським прес-клубом.
