Нам казали в очі й поза спинами, що ми ніколи не реалізуємо книжку «На два голоси» аж так, щоб – на дрон, а хтось уточнював: ну хіба на аспірин… Так от, аспірин на передовій теж потрібен і сокири потрібні, і лопати, і багато чого – потреби змінюються щохвилини.
Коли вже мали пристойну суму, Зоя Шерстюк, наша зв’язкова у повному розумінні цього слова, повідомила, що терміново необхідний генератор, він трохи дешевший, а ми вперлися – ні, назбираємо на потрібний дрон і батарею до нього. Перша презентація книжки відбулася 17 квітня, а за два тижні, 2 травня, ми вже замовили дрон FPV, 4 травня передали з рук в руки бійцю, який мав доставити дрон в бригаду. Мовчали до сьогодні, бо треба було впевнитися, що наші захисники отримали передачу.
ОТРИМАЛИ!
Сердечно дякуємо всім, хто долучився до видання, хто придбав книжку «На два голоси», хто підтримував нас, хто насамперед повірив нам! Шкода, що не можемо назвати однодумців поіменно, та без сумніву – це справжні друзі і їх багато! Але найщиріші наша вдячність воїнам 116 бригади і всім, хто боронить на передовій рідну Україну!
Ми з Наталею Баклай вдихаємо свіжого повітря на повні груди і працюємо далі, адже наші натхненники наполягають на продовженні справи, запевняючи, що у акції дві місії: прискорення нашої перемоги і українська книжка. Днями отримаємо додатковий тираж збірки «На два голоси», і сподіваємося разом з вами, друзі, виконати чергове замовлення з передової. А тоді вже будемо дописувати недописане…
Раїса Плотникова
