ukenru

Фемінітиви: жіноча примха чи мовна норма?

feminitives 06032019 1Добре відомо, що мовне середовище має прямий і досить серйозний вплив на наше життя. В той же час, мова є також і відображенням цього життя. Більше того, вона розвивається з його плином. В ХХІ столітті, коли жінки отримали доступ до більшості раніше закритих для них професій, як ніколи гостро постає питання про необхідність вживання фемінітивів. Що це таке та чи можна/необхідно їх застосовувати – цікаву інформацію надає блог гендерних новин Femline.

Отже, фемінітиви – це слова жіночого роду, альтернативні до аналогічних «чоловічих» назв. Наприклад: лікар – лікарка, вчитель – вчителька. Завдяки мові ми отримуємо можливість не тільки спілкуватись, але й ідентифікувати себе та інших. Відповідно, завдяки фемінітивам жінки можуть ідентифікувати себе в професійній та соціальних сферах життя. Тож фемінітиви можна і варто розглядати не тільки як мовне, але й як антидискримінаційне явище.

Що каже українська мова?

Не потрібно бути філологом, щоб розуміти – якби наша мова не зазнавала постійних змін, ми б досі спілкувались старослов’янською та активно використовували б закінчення «ять». Отож, мова – це не сталий і непорушний перелік норм і правил, а явище пластичного характеру – такого, що змінюється і розвивається залежно від місцевості та часу.

Але змінюється вона не просто так, а за бажанням словотворців чи відповідно до мовних уподобань самих носіїв мови. Нікого не силували використовувати такі слова, як «пост», або «твіт», та вони легко увійшли до нашого мовлення і письма. Просто з’явились нові явища, і нам знадобились нові назви для того, щоб ці явища якось позначити. І ми спокійно обговорюємо останні пости та твіти, хоча ці слова не стосуються такого важливого питання, як позначення професій.

Підручник «Гендер для медій» пропонує таке поняття, як мовна політика. Це ідеологічні постулати і практичні дії, спрямовані на врегулювання мовних відносин у країні – гендерного реформування, проблеми двомовності тощо. Згідно цього, впровадження гендерно приорітетної мови може відбуватися за кількома стратегіями: нейтралізації (як у Великобританії), фемінізації (як в Німеччині), та змішаною – як у Франції. В сучасній Чехії також прийнято активно вживати фемінітиви, хоча ще півстоліття тому у країні точились серйозні мовознавчі дискусії з цього приводу.

А от в сусідній Росії все навпаки. Поки активістки ведуть роз’яснювальну роботу з суспільством щодо важливості фемінітивів, в державних університетах забороняють вживати слово «студентка» в документах. У Волгоградському університеті це призвело до цікавих наказів на кшталт «надати студенту державну відпустку в зв’язку з вагітністю та пологами». Цікаво, мовний приклад якої з цих країн використає Україна?

Невже це когось дискримінує?

Дійсно, з огляду на дискримінацію жінок в суспільстві відсутність фемінітивів може здаватись не такою катастрофічною, як відсутність рівних заробітних плат або серйозних покарань за зґвалтування. Однак варто розуміти, що обговорювати проблемну неоднозначну тенденцію варто не тільки тоді, коли вона має фатальні або яскраво виражені наслідки.

Хоча і справді – чому б нам, як раніше, не користуватись лише чоловічими назвами професій за звичними канонами? Та в цьому і є проблема. Якщо подивитись на нашу мову зі сторони, то можна побачити цікаву картину. В університетах працюють тільки викладачі, життя рятують виключно лікарі, не лікарки. Стати президентом України, згідно її Конституції, може громадянин, але не громадянка…feminitives 06032019 2

Історично склалося так, що жінки отримали можливість здобувати освіту та опановувати професії набагато пізніше, ніж представники протилежної статі. Але зараз ми відіграємо значиму, повноцінну роль в суспільстві.

Звісно, не можна звинувачувати мову у відсутності фемінітивів «будівниця» або «сталеварка» – приклади зі списку більш ніж п’ятиста професій, заборонених для опанування жінками в Україні. Але журналістка, письменниця, дизайнерка, та багато інших – це актуальні слова, які відповідають дійсності та українському словотвору.

Відсутність мовної репрезентації жінок серед спеціалістів та науковців негативно впливає на авторитет жіночої частини людства загалом. Якщо включити новини або заглибитись в список відомих винахідників, їх там нібито майже немає. Навряд чи хтось задумається, що президент, фізик або міністр може виявитись особою жіночої статі.

Тому в нас і складається враження, ніби головні діючі персони в провідних сферах життєдіяльності – чоловіки. Жінки так само викладають в університетах, малюють картини та воюють на Сході країни, але вони не отримають жіночого закінчення для позначення своєї професії, а світ і далі наполягатиме на тому, що вони нічого не роблять та не досягають.

Коли змінюються життєві реалії, змінюється і мова. І навпаки – змінюючи мову, ми змінюємо дійсність навколо себе. А в наших українських реаліях вкрай важливо долати не тільки фактичну, але й мовну відсутність жінок у професійному просторі.feminitives 06032019 3

- Це підсвідома реакція на тисячолітній патріархат, в якому все жіноче вважається другорядним, менш вартісним, гіршим, а все чоловіче, навпаки, кращим і престижним,пояснює Олена Малахова, кандидатка філологічних наук, доцентка, радниця з питань політики гендерної рівності та антидискримінації в освіті Міністерки освіти і науки України Лілії Гриневич. - Використання фемінітивів у жодному разі не ображає та не принижує жінку, а навпаки – демонструє, що вона є повноцінно суб’єктна в процесах, – додає експертка.

З нагоди Міжнародного дня прав жінок та миру видання «Українська правда. Життя» та Олена Малахова підготували тест на знання фемінітивів. Пропонуємо зрозуміти, яким чином вони утворюються та як можна позбутися емоційно-експресивного забарвлення. Пройти тест можна ТУТ.

Онлайн-передплата

Лубенщина онлайн-передплата

Погода

Погода

Курс валют

Календар

Липень, 2021
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1
День архітектора України, День слідчого
2
Міжнародний день спортивного журналіста, День працівникa державної податкової служби України
34
5
День військово-морських сил України, День працівників морського та річкового флоту (перша неділя липня)
6
День військ ППО Збpойних Сил України
7
День пpацівника природно-заповідної справи
891011
12
День фотографа, Всесвітній день бортпровідника, День рибалки
131415
День українських миротворців
16
День бухгалтера України
17
День етнографа
18
19
День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості
20
Міжнародний день шахів
2122232425
26
День парашутиста, День флоту України, День працівника торгівлі
2728
День PR-спеціаліста, Міжнародний день боротьби iз вірусними гепатитами
29
День працівника торгівлі (остання неділя липня), День Сил спеціальних операцій
3031
День системного адміністратора
 
  • Станьте одним із 4 000 передплатників. Газета «Лубенщина» завжди з вами
  • Передплати газету лубенщина лише за 15,50
  • "Лубенщина" у форматі PDF - вигідно і зручно!
  • Як подати оголошення на сайті газети "Лубенщина"
  • Допоможіть своєму клієнту знайти вас! Додайте інформацію про вашу організацію в Довідник підприємств!

Україна і Світ

В Україні ввели нові правила купівлі доларів: які саме?

Національний банк ввів в нові правила купівлі доларів.  Про це йдеться в постанові Нацбанку № 62 від 29 червня 2021 року.dollars 13072021

Детальніше...

Температурний рекорд зафіксували у Лапландії, на батьківщині Санта-Клауса

У Фінляндії, Норвегії та Швеції метеорологи реєструють в останні дні рекордні позначки температури. Це найвища температура з 1914 року.lap 12072021
Детальніше...

Пухнастики та ласощі: у Запоріжжі відкрили перше кет-кафе

Родина ветеринарів вирішила подарувати жителям Запоріжжя можливість у зручний час погратися з котиками, відкривши так зване кет-кафе. Наскільки безпечним є такий заклад, скільки домашніх улюбленців налічує та кому буде цікавим?Cafe 07072021

Детальніше...

Замовити рекламу

Як стати журналістом

Автомагазин Автогалактика

Видавництво Лубни

Контакти

  • Адреса: 37500, м. Лубни, проспект Володимирський, 43 (вхід з двору), 2-й поверх.
  • Телефон: +38(05361)61651
  • Телефон: +38(05361)74556
  • E-Mail: Lubenschina@ukr.net

Телефони

  • Директор підприємства (редактор) (05361) 6-11-20, (05361) 6-14-58, 063-607-88-24
  • Журналіст (05361) 6-14-68
  • Головний бухгалтер (менеджер з реклами) (05361) 6-16-51, 050-261-96-96
  • Оператори комп’ютерної верстки (05361) 7-45-56

Інформація

  • - Директор підприємства (редактор): Олександр Міщенко
  • - Індекси 61247. 61501. 61502
  • - Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації ПЛ 1240-497ПР

Угода

  • - За точність викладених фактів відповідальність несе автор
  • - За зміст та достовірність інформації у рекламі відповідальність несе рекламодавець
  • - Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій
  • - Редакція залишає за собою право скорочувати матеріали
  • - При використанні, або копіюванні матеріалів з сайту, посилання на сайт газети "Лубенщина" - обов'язкове!
© 2018 Газета Лубенщина. Всі права захищені.

Карта сайта | Політика конфіденційності

Пошук по сайту