Позавчора біля цехів колишнього РММ з’явилося собача. Руденьке, невеличке. Видно вигнали з дому, бо поруч поставили контейнер з супом – і прощавай, любий друже! Собача, видно, звикло до конкретного місця, бо нікуди не йде, обживається, де його залишили. Ночує на обірваному вітром рекламному плакаті з біг-борду. Сердечні перехожі іноді залишають біля нової домівки вигнанця хто окраєць хліба, хто булки. Але неможливо, щоб собача було без домівки. Може, кому треба вірний друг?