Іксодовий кліщ є основним переносником збудників хвороби Лайма та кліщових енцефалітів. Потепління клімату (особливо м’які зими) призвело до того, що сезон кліщів починається вже у березні та триває до листопада.
Як повідомив лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних інфекцій ДУ «Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України» Валентин Шаповал, регіональним лабцентром визначено 334 природних осередки хвороби Лайма у населених пунктах на всіх адміністративних територіях області. В останні роки вона найчастіше діагностувалася у колишніх Диканському, Новосанжарському, Зіньківському, Лубенському, Полтавському, Лохвицькому районах, містах Полтаві та Горішніх Плавнях.
Цьогоріч в області вже зареєстровано 4 випадки хвороби Лайма.
Міф 1: кліщі для життя потребують людської крові
НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО. Кліщі насправді потребують крові, щоб із личинки перетворитися в німфу, а з неї вже в дорослу істоту. Кров також потрібна, щоб самка могла відкласти яйця. Ці паразити, зазвичай, харчуються кров’ю хребетних, але переважно лісових тварин (гризунів, птахів і білок), а людей кусають тільки через відсутність інших джерел їжі. Зазвичай, на будь-якій стадії досить одного годування. Якщо ж воно було перерване, кліщі захочуть продовжити харчування на такій самій живій істоті, на якій і починали його.
Міф 2: кліщі хворіють на бореліоз (хворобу Лайма)
НІ. Кліщі самі не хворіють, вони лише переносять інфекції. Найбільш відомі хвороботворні мікроорганізми – це віруси кліщового енцефаліту і бактерії, що викликають хворобу Лайма. Також кліщі переносять анаплазмоз, бабезіоз, мікоплазмоз і бартонельоз.
Міф 3: кліщі зустрічаються тільки в лісах
НЕ ТІЛЬКИ. Кліщі люблять вологі ліси, особливо змішані та листяні, але живуть практично скрізь – і в парках, і на міських газонах. Колись ці комахи мешкали переважно в низинах, тепер зустрічається навіть в районах, розташованих до 1500 м над рівнем моря. Найбільше вони люблять перехідні зони між різними типами рослинності, наприклад, край лісу, луки, галявини або місця біля доріг. Багато їх в папоротях, бузині й ліщині. Кліщі не люблять відкрит ого сонця, та їм подобається тепло (але не спека вище 25°C) і вологість.
Міф 4: кліщі активні тільки влітку
НІ. Потепління клімату (особливо м’які зими) призвело до того, що сезон кліщів починається вже у березні та триває до листопада з невеликою перервою на спекотні літні місяці. Є два піки річної активності: травень-червень і вересень-жовтень. Коли температура падає нижче 4°C, вони впадають у сплячку – ховаються в листовій підстилці та перечікують несприятливі умови.
Міф 5: кліщі живуть на деревах
НІ. Кліщі підіймаються на висоту не більше 120-150 см (висота хребта потенційного годувальника). Полюють активно (особливо личинки) або просто очікують на листках та траві, чіпляючись за вподобану хребетну істоту що проходить поруч. Можуть стрибнути в бік жертви, хоча швидше будуть триматися (самки) до тих пір, поки вона наблизиться впритул до їх позиції, щоб в мить кігтиками ніг зачепитися за шкіру, шерсть, одяг. Кліщі розрізняють 40-50 запахів, що знаходиться в повітрі, коли його видихає потенційна жертва. Реагують на зміну температури (коли жертва кидає тінь) і вібрації.
Міф 6: коли кліщ знаходить свою жертву – відразу ж кусає
НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО. Кліщ спочатку шукає відповідне місце, іноді навіть годинами. І не так часто кусає за голову або спину, як багато хто думає. Найчастіше під колінами, грудьми, на згині ліктя, між сідницями, за вухами, в паху – там, де шкіра тонка, зручно і тепло. Тому після прогулянки у лісі одразу потрібно дуже ретельно вивчити все тіло, варто прийняти душ (але потік води не видалить кліща!), а також переглянути та витрусити (звичайно, поза домом!) одяг.
Міф 7: кліща легко виявити на шкірі
НІ. Кліщ у стадії личинки має розмір 0,5 мм в діаметрі та світло-коричневий колір (майже під колір шкіри). А в стадії німфи – розміром з піщинку (1,5 мм), тому добре розгледіти його вдасться тільки під збільшувальним склом. Крім того, укус абсолютно безболісний, тому що кліщ разом зі слиною вводить речовину з властивостями анестетика. Відсмоктування крові чергує з додатковим впорскуванням слини, що запобігає згортанню крові і може містити патогенні бактерії та віруси. Личинка харчується кров’ю близько 3 діб, німфа – 5, дорослий паразит може здійснювати цей процес навіть до 11 днів. Кліщ відпадає тільки після того, як насититься.
Міф 8: кліщ викручується пальцями
НІ. Потрібен хороший пінцет або спеціальне пристосування (продається в аптеці). Для безпеки варто це робити в одноразових рукавичках, бо інфекція може потрапити в кров навіть через мікротріщини в шкірі рук. Його потрібно захопити якомога ближче до шкіри та витягнути сильним, злегка дугоподібним рухом (не крутячи ні вправо, ні вліво). Але краще не робити це самостійно, а звернутися до лікаря.
Міф 9: кліщ легко витягується або відпадає сам при змазуванні його жиром
НІ. Перед видаленням не слід місце навколо кліща нічим змащувати (навіть антисептичним засобом, не кажучи вже про жир). Тому що тоді у паразита починається задуха та блювота (зокрема слиною), що підвищує ризик занесення інфекції. Рану слід дезінфікувати і промивати, тільки переконавшись, що кліщ вийшов цілком.
Міф 10: якщо витягнути кліща протягом 24 годин, то немає ризику зараження
НІ. Ніякої гарантії з цього приводу ніхто дати не може. Крім того, ніколи не відомо точно, як довго паразит вже харчується кров’ю, присмоктавшись до тіла. Якщо у слинних залозах кліща містяться віруси енцефаліту, то він передає їх негайно, одразу після порушення цілісності шкіри.
Міф 11: можна зробити щеплення проти всіх кліщових інфекцій
НІ. Вакцинація від хвороби Лайма не проводиться. Ще гірше те, що навіть перехворівши на неї людина не отримує пожиттєвого імунітету. Однак існує вакцина проти кліщового енцефаліту.
Міф 12: ознакою інфекції бореліозу завжди є еритема
НІ. У більшості випадків еритеми (великий висип в різних місцях тіла) не з’являються взагалі (або вони ігноруються), а хвороба при цьому розвивається. Але якщо в місці укусу або поруч з ним з’явилося тепле, а іноді і хворобливе почервоніння, яке розширюється – це безперечна ознака зараження. Потрібно негайно почати лікування.
Міф 13: кліщ може залізти під шкіру і відкласти там яйця
НІ. Дихають ці паразити за допомогою так званого дихальця в районі черевця, тому зануритися повністю під шкіру вони не можуть – їм не буде чим дихати.
Помилкова думка, що кліщі можуть залізти під шкіру, склалася, швидше за все, через плутанину між різними видами (точніше родами) цих комах. Так, наприклад, коростяні кліщі дійсно живуть і розмножуються під шкірою людини, роблячи нори та викликаючи страшний свербіж. Але самостійно жити в тілі ця комаха не може.
