Аварійний міст – хто відповість?
...а у відповідь тиша, як говорив відомий радянський актор Савелій Крамаров. Хоча не лише вона. Дуже часто її замінює брутальна лайка водіїв, які на своїх металевих конях намагаються об’їхати аварійні ділянки мосту.
Я вже мовчу про вантажівки та велетенські пасажирські автобуси типу «Гюнсел» чи «Автолюкс». Вони виглядають наче криголами, які торують собі шлях до міста не в’їжджаючи, а крадучись через всі дірки і вибоїни в дорозі. Диву даєшся: як така машина може там балансувати? Що відчувають самі пасажири, які боязко визирають у вікна? Не важко здогадатися… Очевидно, читають Отче Наш. Ходити по пішохідній доріжці обабіч не менш загрозливо. Не того, що можна випасти через відсутній парапет (до речі, після численних нарікань населення загороджено всі пробіли), і не через те, що водії, оминаючи ями, розпускають феєрверк бризок з калюж. Міст реально дрижить! В цьому може пересвідчитися кожен пішохід, якщо перейде по доріжці збоку і не поламає ніг через наявні там діри. Крізь останні навіть Сулу нашу видно. Під мостом ситуація не краща. Про це говорилося не раз. І говоритиметься до тих пір, доки відкрите питання не вичерпає себе остаточно. Ніяке хитре «окультурення» вже не дасть результату, міст руйнується – повільно і впевнено, під дією часу і погодних умов, під час кабінетних обговорень і спорів.
Смію зазначити, що мости в самому місті нічим не кращі, хоч навантаження на них дещо інше. Та що говорити – пішохідні мости через залізничні колії виглядають не менш жалюгідно, бо термін їх експлуатації давно минув. Не дивлячись на всі заспокійливі прогнози, щиро не хочеться, щоб остаточною «відповіддю» на аварійні мости стало чиєсь життя.
Юлія Антонець.
Знімки Сергія Степченка.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте