Скільки їх, щасливих не багатством, а дітьми родин в Україні? Сотні, тисячі, а може, мільйони? Хто зна. Але чим більше у нашій країні щасливих родин, таких, як родина Підюрчиних з Вовчика, тим щасливішою, заможнішою і успішнішою буде наша країна – Україна.
Чи не вперше читальний зал районної бібліотеки ім. В.Малика став місцем проведення заходу «Вишитий портрет родини Підюрчиних», присвяченого творчості однієї сім’ї. Сім’ї безмежно творчої, де окрім матері Домініки Тодорівни, вишивають всі дочки та онучки. Адже в родині Домініки та Олександра Підюрчиних шестеро дітей – троє синів Дмитро, Олександр і Микола та троє дочок Марія, Георгіна, Євгенія і одинадцять внуків!
Перед початком заходу відбулося відкриття виставки робіт дорослих і маленьких майстринь вишивки під назвою «А над світом українська вишивка цвіте». Вона розташувалася як у читальному залі бібліотеки, так і в залі молодіжного центру, що знаходиться поруч. Недарма ж народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури, звідти ідуть витоки професіональної творчості. Слід сказати, що Домініка Тодорівна родом Чернівецької області, Сторожинецького району, села Робча. Народилася в 1962 році. Закінчила 8 класів. Далі здобула професію в’язальниці в професійно технічному училищі, але за фахом практично не працювала. З раннього дитинства вона бачила, як займається рукоділлям мама… Від неї перейняла любов до вишивки і передала її своїм дочкам та онучкам.
Ведучі заходу голова Полтавської обласної молодіжної громадської організації «Твій світ» Олександр Чепур та працівник ЦРБ ім. В.Малика Оксана Василенко говорили про традиції вишивання не лише в нашому краї, а й у світі. Дружню гостину у рамках засідання клубу «Надвечір’я» вони присвятили темі передачі унікального досвіду від старших до молодших поколінь. Слово надали майстрині, яка поділилася спогадами про дитинство, звідки ідуть витоки її власної творчості. В основному це було на вечорницях. Завдяки умінню юна рукодільниця займала перші місця на різноманітних конкурсах в школі. Адже творчість приносила величезне задоволення. Вона і сьогодні говорить про те, що вишивання – це ніби ковток життя, ковток щастя.
Підтримати односельців приїхали учасниці гурту «Бабусеньки» з с. Вовчик (керівник Раїса Пасічна), які прикрасили співом мистецький захід. У автентичних вишитих костюмах, вони натхненно співали чудові українські народні пісні. Останні у виконанні жінок були не лише доречні, а й створили атмосферу добра та любові.
Слід сказати, що один з синів Домініки та Олександра Підюрчиних брав участь у війні на Донбасі, за що має нагороду. Її продемонструвала горда мати. Тож уривок з документального фільму «Спадок нації», продемонстрований на вечорі став своєрідним нагадуванням про подвиг наших земляків під час захисту кордонів України. Своїми враженнями від маминої науки поділилися дочки Домініки Теодорівни – Євгенія та Георгіна.
Зустріч продовжила психолог Юлія Пода, яка дозволила присутнім більше зрозуміти себе самих. Перед присутніми виступили також співорганізатори свята – голова міськрайонної організації Спілки жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України» Раїса Кошель, директор ЦБС Валентина Сьомак та інші. Вони вручили родині подяки за їх творчість та подарунки. після цього відбулося щире спілкування у дружному родинному колі, яким стали учасники мистецького заходу під крилом проекту «Організація роботи волонтерських соціальних пунктів допомоги для мешканців віддалених сіл Лубенського району, які постраждали від націонал-соціалізму», що реалізовується за підтримки Німецького федерального фонду «Пам'ять. Відповідальність. Майбутнє» в рамках програми фонду «Місце зустрічі: Діалог».
Олександр МІЩЕНКО.
