Традиційно 7 січня православні християни відзначають Різдво Христове. Одна із найяскравіших традицій цього світлого свята, без якої просто неможливо уявити жодне Різдво, – це колядки.
Вони належать до найдавніших звичаїв, що дійшли до наших днів. Колядки неодмінно звучать у кожній українській родині й навіть на вулицях країни, повідомляє УНІАН.
Так, після появи у Святвечір, 6 січня, на небі першої зірки, яка символізує народження Ісуса Христа, розпочинається Свята вечеря, а ближче до її завершення діти й підлітки збираються гуртом і йдуть вітати всіх колядками з народженням Христа.
Колядувати ходять від хати до хати, не оминаючи нікого. У своїх піснях колядники славлять появу на світ Христа Ісуса, зичать добра, щастя, здоров'я і достатку сім'ям. А господарі за це обдаровують колядників солодощами, різними смаколиками та дрібними грішми.
У віконце загляда.
У різдвяну світлу нічку
Запали на радість свічку.
Коляду поклич до хати,
Щоб Ісуса привітати.
Люди добрі, колядуйте,
Сина Божого шануйте!
***
Радуйсь, земле, Коляда іде!
Святий вечір, добрий вечір!
Коляда іде, всім дари везе.
Всім дари везе, нам слово каже.
Нам слово каже, що вже світ сяє.
Ми ж тебе, господарю, та й не понижаємо.
А з святими Щедрами та й поздоровляємо!
***Коляд, коляд, коляда!
Холод взимку не біда.
Двері швидше відчиніть,
Нас до себе запустіть!
Всі, хто є у вашій хаті,
Будуть дужі та багаті!
На городі вродять густо
І картопля, і капуста,
Помідори й огірочки
І для сина, і для дочки.
Ось промова в нас така!
Ви ж готуйте п'ятака!
***
Коляд-коляд-колядець,
А я хлопець-молодець
Я прийшов до вас додому
У ці царськії хороми.
Я ходив, колядував,
Усе думав та гадав,
Чи дадуть мені грошину
Хоч маленьку копійчину,
Чи дадуть мені цукерку,
Ну або ще щось смачненьке…
Колядку гарну знаю я,
Ось моя вся коляда.
