Сказ – одна з найдраматичніших та найнебезпечніших летальних вірусних хвороб спільних для тварин та людей.

В основі програм боротьби зі сказом природного типу, де основним джерелом інфекції є червона лисиця, в 60-70 роках ХХ століття були заходи, що спрямовані на зниження щільності популяції лисиць – основного джерела збудника інфекції.

Проте такий вплив мав тимчасовий ефект, тому що популяція лисиць має здатність до швидкого відтворення. Було встановлено, що популяція лисиць, скорочена на 20 % – відтворюється через один рік, на 40 % – через два роки, на 60 % – 3 роки, а 70 % – 4 роки. Крім того, масове знищення лисиць було причиною порушення екологічної рівноваги в природі, змін в ланцюгах харчування різних видів тварин і призводило до значного розмноження мишовидних гризунів, що вимагало невідкладного вирішення.

Новою ерою в системі антирабічних заходів стала розробка перорального методу імунізації диких м’ясоїдних. В подальшому в цьому напрямку почалися інтенсивні експериментальні дослідження в США, Канаді, Франції, Німеччині, Швейцарії.

Перше польове випробування методу пероральної вакцинації лисиць проти сказу було здійснене в Швейцарії в 1978-1982 pp. Дослідження сироваток крові лисиць в зоні проведення пероральної вакцинації продемонструвало протективну імунну відповідь у 60 % популяції лисиць, що дало можливість звільнити значну частину Швейцарії від сказу.

А з 1985 року в Європі під егідою ВООЗ при фінансовій підтримці Європейського союзу розпочалися широкомасштабні кампанії з пероральної імунізації лисиць проти сказу. Проведення цього заходу стало надзвичайно ефективним, що змінило і продовжує впливати на епізоотію сказу в Європі. Цей захід сприяв значному поліпшенню епізоотичної ситуації в країнах Західної та Центральної Європи і переміщенню центру епізоотії в Східну Європу. Фактично, станом на 2017 рік статус «вільних від сказу» отримали майже усі країни Європейського Союзу.

Проте, в країнах Східної Європи, де пероральна імунізація лисиць проти сказу не проводилась, або здійснювалась не регулярно і на незначних територіях, епізоотична ситуація продовжує залишатись напруженою. Це стосується таких країн як Російська Федерація, Білорусь та Україна.

Враховуючи світовий досвід і позитивні результати пероральної імунізації диких м’ясоїдних в АР Крим за допомогою рекомбінантної осповакцини Raboral V-RG (Франція), з грудня 2006 року в Україні проводились широкомасштабні кампанії пероральної вакцинації лисиць проти сказу із застосуванням рекомбінантної вакцини «Броварабіс V-RG» (Україна). Протягом 2006-2014 р. постійно проводилася кампанії з пероральної імунізації лисиць проти сказу на сході України: в Харківській, Сумській, Полтавській, Луганській та Донецькій областях, де вдалося суттєво зменшити кількість випадків сказу, особливо в дикій природі.

Складна епізоотична ситуація щодо сказу в Україні вимагає радикальних заходів, серед яких одне з основних місць займає пероральна імунізація диких м’ясоїдних, ефективність якої доведена як в експериментальних, так і в польових умовах.

У 2019 році на території Полтавської області розповсюдження вакцини  проводили шляхом розподілу принад за участю авіатранспорту, чотирма літаками АН-2 зі злітно-посадкової смуги с. Пироги Глобинського району, де над лісовими та польовими угіддями, на території загальною площею 20,7 тисяч км ² розповсюджено понад 518 тисяч принад з вакциною «Орісвак» виробництва ТОВ «Укрветпромпостач» м. Бровари. Даний метод являється найбільш економічним із всіх систем розподілу.

Дотримання комплексу профілактичних заходів, в тому числі і систематичне проведення кампаній з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин, дало змогу зменшити кількість захворювань тварин на сказ в цілому.

 Для ефективного розповсюдження вакцини основним принципом являється охоплення всієї території області, окрім населених пунктів, боліт, водоймищ, авто- та залізничних шляхів та місць проведення польових робіт.

Так, на території Полтавської області у 2020 році імунізація диких м’ясоїдних тварин розпочнеться з початку вересня. Розповсюдження вакцини буде проведено шляхом розподілу принад за участю авіатранспорту.

Антирабічна вакцина складається з поживної принади, яка має харчові та привабливі компоненти для тварин, у вигляді брикету коричневого кольору, в середині якої знаходиться полімерний блістер з активними компонентами вакцини.

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звертається до громадян і наголошує, що без потреби та засобів індивідуального захисту чіпати та переміщати принаду з вакциною в інше місце не можна.

Головне управління Держпродспоживслужби

 в Полтавській області