Вогник знань дарує дітям

hydoyr 04062020За доброю традицією іменинники отри­мують ві­тання від рідних людей, друзів, спів­­робітників. З особливою радістю ві­тають з днем народ­ження наших активних і знаних у районі ювілярів. Людина, про яку ми хочемо розповісти, усе жит­тя дарує цьому світові любов  і турботу, нат­хнення і непов­тор­ність, щиро ділиться знан­нями з коле­гами. Це – Іван Олексійо­вич Худояр, який багато років з честю несе особливу про­світницьку місію – навчає не одне по­коління учнів закладу освіти села Ново­­оріхівка. І саме його ми 4 червня ві­таємо з ювілеєм.

Народився Іван Олексі­йович Худояр 1945 року в  Лохвицькому (тоді Сен­чан­ському) районі у ма­льов­ничому селі Пласків­щина в сім’ї колгоспників. Батько був гарним спеціа­лістом по рільництву. Він мріяв стати вчителем, але, через фронтове поранення в голову, не зміг.

У важкі повоєнні роки на плечі  малого Іванка ляг­ла допомога батькам по домашньому госпо­дар­ству та піклування про двох молодших сестри­чок. У 12 років у нього ви­я­вили страшну недугу. Завдяки знайомству  бать­ка з хірургом Сенчанської районної лікарні, котрий  був фронтовим товаришем Миколи Амосова, хлопчик потрапив до відомого ліка­ря. Під час складної опе­рації у дитини зупинилося серце. Клінічна смерть…Але хірург руками змусив ма­леньке серденько заби­тися. Цей випадок описа­но у книзі В.М.Гольдберг «Если серце остано­ви­лось» (Київ, «Наукова дум­ка», 1966).

Хто з дитинства прив­чений до праці, відпо­ві­даль­ності за зроблене, той обирає правильний життє­вий шлях. Іван Олек­сійо­вич пригадує се­ред­ню шко­­лу за сім кіло­мет­рів від села, шлях до якої ча­сто до­во­дилося  долати в дощ і сніг. Після закін­чен­­ня Лохвицького педу­чи­лища працював у с.Бли­с­това Новгород-Сі­вер­сько­го району Чер­нігівської об­ласті. З май­бутньою дру­жиною, Ма­рією Проко­пів­ною, позна­йо­милися під час нав­чання в учи­лищі. 

З 1968 року разом ста­ли працювати у Ново­орі­хів­ській школі (нині ОЗ «Новооріхівський ліцей імені О.Г.Лелеченка»). Крім предмета за спе­ціаль­ністю, учитель викла­дав музику, фізкультуру, трудове навчання, малю­вання. Протягом 1971-77 р.р. навчався у Харків­сько­му університеті ім. Горь­кого.

Іван Олексійович про­пра­цював у Новооріхів­ській школі 52 роки. На його очах і за його участю вона розбудовувалася і розквітала, стала опорним закладом. Педагог відзна­чається активним творчим підходом до виконання будь-якої справи. Саме тому з юних років і понині має низку громадських до­­ручень: був моло­діж­ним ватажком, постійно за­требуваним завдяки мис­тецькому таланту. Він при­га­дує: «Малював, об­ма­льовував школу… Фо­то­графував… ЮІР, са­ні­тар­ні дружини, санбю­летні.  Альбоми…»

З 1990 року (більше 30 років) Іван Олексійо­вич Худояр – незмінний голова профкому за­кла­­ду освіти, а нині ще й голова ради ветеранів Новооріхівського старо­стату.

Він – учитель вищої ка­тегорії, має педагогічне зван­ня «старший учи­тель»,  володіє відмінни­ми професійними навич­ками. Постійно готує пе­ре­можців Всеукраїнських учнівських олімпіад з іс­то­­­рії та правознавства ра­йонного та обласного ета­пів. Його вихованці за­й­мають призові місця в ра­йоні у правовій грі «Де­бати».

Педагог неодно­разо­во нагороджувався По­чес­­ними грамотами Полтав­ського об­лас­ного комітету проф­спілки, районної та об­лас­ної держадміністра­цій, Новооріхівської сіль­ської та Лубенської ра­йон­ної ра­ди. Він має грамоту Мі­ні­стерства ос­віти і нау­ки України, звання «Від­мін­ник освіти Ук­раїни».  Ми­ну­лий рік теж був для Іва­на Олек­сі­йо­­вича щедрим на оцінку досяг­нень. Від тру­­­до­вого ко­лек­тиву опор­ного за­кладу на ра­йон­ну Дошку по­шани  (сер­пень, 2019) за плідну педаго­гіч­ну ді­яль­ність за­не­­сено ім’я учите­ля істо­рії та пра­во­­­знав­ства, го­ло­ви про­ф­кому Но­во­­орі­хів­ського лі­цею Івана Худо­яра. Без­сум­нів­но, нам усім, тру­до­вому колективу за­кла­­ду та ЛУ­БЕН­СЬ­КІЙ РА­ЙОН­­НІЙ  ОР­­ГА­НІ­ЗАЦІЇ ПРО­Ф­СПІЛ­КИ  ПРА­­ЦІВ­­­НИКІВ  ОС­­ВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇ­НИ дуже при­ємно, що ці­нується авторитет стар­шого поко­ління, чий до­свід, талант, есте­тичне чуття і гострий ро­зум стають за приклад та допомагають примно­жити та збагатити життєві здо­бутки молоді.

«Працьовитий, енер­гій­­ний, головне – відпові­дальний», – не шкодує гар­них слів для колеги ди­­­­рек­тор ліцею Оксана  Ма­­гура.

Своєю енергією Іван Олексійович надихає ко­лег та вихованців. Він ду­же любить подорожу­вати, разом з колишніми та ни­нішніми учнями об’їз­див мало не всю Україну та пів-Союзу, за що має щи­ру вдячність від дітей та їх батьків. І нині органі­зо­вує екскурсії, пік­луєть­ся, щоб діти знали пам’ятні місця та прекрасні куточки нашої країни. Зрозуміло, що така неординарна осо­бистість викликає по­вагу серед односельців. Так і повинно бути.

Багато зусиль доклав учитель у створення та су­­­часну реекспозицію шкільного музею, яким опі­­кується все своє про­фесійне життя. Він є од­ним із ініціаторів увічнення пам’яті Героя України, нашого земляка О.Г.Ле­леченка. Високо оцінюють його діяльність шефи закладу – працівники елек­троцеху ЧАЕС, тому Іван Олексійович має відзнаки і від керівництва ЧАЕС та м.Славутича. 

Давній товариш, коле­га ювіляра, почесний ди­ректор Новооріхівського ліцею Микола Крутій наго­ло­шує: «Іван Олексійович – дуже хороший, турбот­ли­вий і люблячий батько». Доньки, Лариса та Жан­на, ідуть батьківським шля­хом. Обидві мають вищу освіту. Жанна, як і мати, Марія Прокопівна,  обра­ла фах учителя почат­ко­вих класів. Лариса – істо­рик, методист Глобин­ського районного мето­дич­ного центру. Дідуся ра­дують четверо онуків та правнук. Нехай у них все складається вдало!

Щиро зичимо Вам,  Іва­не Олексійовичу, багато щасливих років життя, натхнення, міцного здо­ров’я і здійснення Ваших планів та задумів, вдяч­ності близьких та рідних людей! Дякуємо Вам за те, що Ви поруч!

Долаєте сміливо  перешкоди

І прагнете Ви вищої мети.

Хоча круті були нагору сходи,

Та Ви  продовжували  сміло йти!

Вершини певної  дістались

Трудом завзятим, нелегким.

Учитись в інших не цурались,

Ділились досвідом  своїм.

Вимоги і завдання часу

Ви чітко й тонко відчували,

Ви творчо все робили   вчасно –

І в  авангарді крокували!

Шлях нелегкий до Ювілею...

Це – праця багатьох років.

І от   тепер гордіться нею,

Якщо так працювати  вмів !!!

З  незмінною повагою, колектив Новооріхівської  школи  та  Лубенська районна організація  профспілки  працівників  освіти  і  науки  України.

Календар свят

Квітень, 2024
ПнВтСрЧтПтСбНд
1
День сміху.
234567
Всесвітній день здоров’я.
89101112
Всесвітній день рок-н-ролу.
1314
151617
Український день довкілля.
18192021
2223
Всеукраїнський день психолога.
Іменини святкує Юрій.
2425
Іменини святкує Марко.
26
Міжнародний день пам’яті Чорнобилької катастрофи.
2728
Вербна неділя.
2930
Іменини Якова.
     

Онлайн-передплата

Лубенщина онлайн-передплата

Реклама

Замовити рекламу

Як стати журналістом

Привітання в газеті

Видавництво Лубни

Погода

Погода

Курс валют

Контакти

  • Адреса редакції: 37500, м. Лубни, проспект Володимирський, 43 (вхід з двору), 2-й поверх.
  • Телефон: +38(05361)61651
  • Телефон: +38(05361)74556
  • E-Mail: Lubenschina@ukr.net

Телефони

  • Директор підприємства (редактор) (05361) 7-45-56
  • Головний бухгалтер (менеджер з реклами) (05361) 6-16-51

Інформація

  • - Директор підприємства (редактор): Олександр Міщенко
  • - Індекси 61247. 61501. 61502
  • - Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації ПЛ 1240-497ПР

Угода

  • - За точність викладених фактів відповідальність несе автор
  • - За зміст та достовірність інформації у рекламі відповідальність несе рекламодавець
  • - Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій
  • - Редакція залишає за собою право скорочувати матеріали
  • - При використанні, або копіюванні матеріалів з сайту, посилання на сайт газети "Лубенщина" - обов'язкове!