Вчитель з великої лі­тери

Прийміть уклін доземний!

За щире серце і любов святу,

За людяність і чесний труд  щоденний,

За відданість, а ще – за доброту!

Учитель… Скільки мудрості, турботи в цьому слові!

Щасливий той, кому Бог подарував справжнього Вчителя-Педагога з великої лі­тери. Без сумніву, кожен із нас за шкільні роки зуст­річає багато педагогів. Одні з них про­хо­дять, немов сто­роною, ін­ших пам’я­таємо… Однак є такі, які входять не лише в наше життя, а й у серце, у саму душу та зали­шаються там на­віки. Спражній учитель – лю­дина все­­­бічно роз­винена і має щедру душу. Все це можна сказати про мого вчителя Івана Івановича Любича, який багато років працює ди­ректо­ром Лубенської музичної школи.

 Шановний Іван Іванович!

Для мене ви стали зразком у ставленні до улюбленої справи – му­зики. Навчатися музичному мис­тецт­ву нелегко, але дуже радісно, коли досягаєш бажаного результату. З пер­ших несміливих кроків у ве­личний світ мистетцва ви пере­кону­вали мене: «Ти мо­жеш!», і сьогодні я спо­кійно і впевнено стверд­жую: «Людина може все. Дайте лише людині можли­вість змогти».

До вас, як до джерела, тягнуться діти, щоб угаму­вати спрагу до знань, почути мудру пораду. Це тому, що ви,  Іван Іванович, вмієте підібрати ключик до серця кожного учня, відкрити юним очам шлях до само­вдосконалення.

Шановний Іван Іванович!

Прийміть щирі вітання з днем народження!

У праці роки пролетіли,

Неначе ластівки в блакить,

Хай серце Ваше молодіє,

Душа хай піснею бринить.

Бажаю жити довгі роки,

Не знати горя і біди,

Бажаю щастя і здоров’я,

Сьогодні, завтра  і завжди.

Хай вас обминають невдачі грози,

Хай тільки від щастя з’являються сльози,

Я Вам посилаю ці вдячні слова,

А Бог хай дарує многії і літа!

Анастасія Кочерга,

учениця Лубенської музичної школи,

с. Войниха.