Верховна Рада України ратифікувала Угоду про грант Фонду Е5Р (Проєкт «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком. 21 університет отримає грант на підвищення енергоефективності. До переліку 7 перших учасників проєкту увійшов Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».
16 квітня на позачерговому засіданні Верховної Ради 339 народних депутатів проголосували «за» ратифікацію угоди про грант від Східноєвропейського Партнерства з енергоефективності та екології (E5P), спрямований на підвищення енергоефективності закладів вищої освіти, повідомляє Міністерство освіти і науки України. Угода була підписана 17 грудня 2018 року у Брюсселі і набирає чинності з дати набрання чинності Законом «Про ратифікацію Угоди про грант Фонду Е5Р (Проєкт «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком».
«Ратифікація угоди про грант фонду E5P дозволяє нам розпочати використання 10 млн євро грантових коштів, що не підлягають поверненню, і 120 млн євро кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та 30 млн євро НЕФКО на реконструкцію будівель в 21 університеті. Ці кошти дозволять університетам суттєво заощаджувати на енергоресурсах та покращити умови праці та навчання, а разом із тим якість та надійність послуг університетів», – зазначила т.в.о. Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.
Таким чином проєкт «Вища освіта України» отримає фінансування для реконструкції та термомодернізації будівель 21 державного закладу вищої освіти України. Проєкт допоможе зменшити поточні (операційні) витрати вишів та покращити якість матеріальних умов для викладання, навчання та академічних досліджень, завдяки здійсненню заходів і робіт по енергозбереженню та вдосконаленню управлінських процесів енергоспоживання.
Впроваджуватиметься проєкт у період до 15 грудня 2022 року.
Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» є одним з 7 перших учасників, для яких реалізація проєкту почнеться уже цього року – початок фінансування заплановано на 3 квартал 2020 року.
Сім українських вишів – це ті заклади, де вже провели енергоаудит та визначили обсяг робіт:
– Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
– Національний університет «Львівська політехніка»
– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
– Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»
– Чернігівський національний технологічний університет
– Сумський державний університет
- Вінницький національний технічний університет
Підвищення енергоефективності планується у майже 150 будівлях, а вартість складає 81 млн євро.
«Найкращим умовам для студентів та викладачів у Полтавській області – бути! Робота над проєктом у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» почалася у 2013 році – були включені 18 будівель, у тому числі всі гуртожитки університету. Це унікальна можливість для нашого університету втілити в життя комплексний масштабний проєкт термомодернізації всіх навчальних корпусів та гуртожитків із залученням найдосвідченіших європейських проєктних компаній, будівельних консорціумів та експертів з технічного нагляду», – прокоментував ректор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», професор Володимир Онищенко.
Відповідно до основних положень «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» основними напрямами її реалізації є підвищення ефективності споживання та використання енергопродуктів, зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище, створення передумов для істотного зменшення енергоємності економіки за рахунок впровадження нових технологій, прогресивних стандартів, сучасних систем контролю, управління й обліку, транспортування та споживання енергетичних продуктів і розвитку ринкових механізмів стимулювання енергозбереження. На цьому наголошується в пояснювальній записці, яка супроводжує проект закону про ратифікацію. Отже, енергетика та енергоефективність (зокрема, технології ефективного енергозабезпечення будівель і споруд) є одним із пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. Це закріплено на законодавчому рівні та засвідчує готовність нашої держави йти шляхом енергоефективного розвитку економіки.
