21 листопада в Лубнах побував український письменник Василь Шкляр. Він - автор багатьох актуальних романів, людина, яка послідовно відновлює історичну память засобами художнього слова.
Приїзд письменника був би неможливий без сприяння ГО «Захист держави». Зустріч відбулася у приміщенні Луганського університету ім. Т. Шевченка. Попри відсутність електроживлення у актовому залі приміщення, яке займає нині навчальний заклад не було де яблуку впасти. Василь Шкляр та голова Полтавського осередгу ГО "Захимст держави" Петро Ворона зявилися під гучні оплески.
Так розпочалася презентація книги Василя Шкляра «Рік Шершня», якою письменник розпочав розповідь про творчість і себе.

Як засвідчив автор, роман відкриває читачеві незламність українського спротиву, що передається з покоління у покоління, в тому числі на Полтавщині, де про цей рух відомо мало. Зокрема, роман створений на основі щоденникових записів діда одного з нинішніх героїв за позивним Чугайстер. До речі цей чоловік - випускник Лубенського лісового технікуму (нині коледжу). Автор не лише провів стежками роману, а й завдав інтригу, розповівши, що не все розповів, багато що потрібно читати, щоб осягнути глибину задуму і багатство історичної памяті, яка нікуди не поділася, а й досі живе в живих онуках свідків тих років.

Залюбки відповідав на запитання із залу, які озвучили викладач історії коледжу Олександр Карпенко, бібліотекарка Публічної бібліотеки ім.В.Малика Марина Кононенко, викладачка історії Академічного ліцею Європейський Наталія, начальник управління освіти Мирослав Костенко. Тут же відбулася несподівана зустріч сина письменника Володимира Малика Олександра Сиченка і Василя Шкляра, який виховувався на романах українського Дюма, хоч і зізнався, що найбільший літературний вплив на нього мала творчість Григора Тютюнника.

У залі були учасники бойових дій, члени Спілки офіцерів України, студенти, викладачі, бібліотекарі з Гребінки та Хоролу, творча інтелігенція та представники Національної спілки письменників України — Наталя Баклай, Ольга Хало. А поряд з ними літератори Олександр Печора, Борис Кононенко, Лариса Назаренко та інші.

"Зустріч вийшла жвавою, змістовною та теплою: говорили й на гострі теми сьогодення, й про дитячі спогади автора, про його творчі пошуки та історію появи рукопису, що став основою роману", - зауважили у журналістських звітах представники ЗМІ з поза меж району.





