Навесні, коли сходить сніг, ми бажаємо яскравості і оновлення, щоб швидше навкруги все розквітло і зазеленіло. Для цього багато людей використовують вельми поширений метод - випалювання торішньої трави, щоб, нібито, дати старт новій рослинності. Та чи корисно це насправді природі і нам самим? Яку небезпеку несе цей традиційний «ритуал»?

Люди, які заявляють, що спалювання торішньої трави корисне, помиляються самі і вводять в оману інших. Тут навряд чи можна говорити про випадки піроманства, причин і пояснень можна назбирати багато, починаючи від того, що дивитися на вогонь приємно, і завершуючи звичайною необізнаністю громадян в плані того, що в природі все передбачено і суха трава не є «зайвою».

Найперша загроза – це пожежі, неконтрольоване пересування вогню, яке почалося з невеликого підпалу і переросло у стихійне горіння (особливо у вітряну погоду). Трав’яні пожежі також призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Спалювання органічної речовини – це головний фактор зниження ґрунтової родючості. Ні для кого не секрет, що в результаті випалювання збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу: все що у верхньому шарі ґрунту чи на поверхні землі – згорає. При весняному підпалі пошкоджуються дерева, їх стовбури, кора, бруньки. Пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища, осушені землі з торф’яними ґрунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також належать до найбільш пожежонебезпечних територій. Дим від спалювання жодної користі не несе, це забруднення нашої атмосфери, очевидний негативний вплив на здоров’я людей. Більше того, вогонь, що палає поблизу дворищ, може безперешкодно перекинутися і на господарські будівлі, що призведе до збитків.

Головне управління ДСНС України у Полтавській області звертається до громадян з приводу обережного поводження з вогнем: «Не користуйтеся вогнем для знищення сухої трави та сміття. Якщо під час відпочинку на природі, або знаходячись на присадибній чи дачній ділянці помітили безупинне неконтрольоване розповсюдження вогню - негайно повідомте до пожежно-рятувальної служби за номером 101».

Увага! Відповідальність!

Крім шкоди, що буде завдана довкіллю та здоров’ю людей, порушник нестиме відповідальність за свої дії відповідно до ст.77-1. Кодексу України про адміністративні правопорушення –  «Самовільне випалювання рослинності або її залишків».

Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До речі, за підпал відповідає не тільки безпосередньо палій, а й власник (орендар) земельної ділянки.

Втім, не зважаючи на численні перестороги, громадяни як у містах, так і в селах продовжують проводити «прибирання вогнем», тим самим отруюючи повітря та завдаючи шкоди тваринному і рослинному світу…

Юлія АНТОНЕЦЬ.