Відкриття виставки предметів минувшини етнографічної збірки «Древо» відкрилася у галереї мистецтв 14 квітня. Її колекціонер молода людина – студент п’ятого курсу Тернопільського медичного університету, випускник Лубенського медичного училища Едуард Крутько. Він уродженець с. Кузубівка Хорольського району. Тому збірка «Древо», приватного етнографічного музею, як називає його сам колекціонер, призначена, щоб показати етнографічні відмінності Лубенщини і Хорольщини. Територіально ці райони ніби й близько, але все одно існують нюанси, які відрізняють ці території за одягом, іншими предметами старовини.
На виставці представлена етнографічна колекція старовинного одягу, картини художників-примітивістів, побутові речі: посуд, інвентар, церковні речі, ікони, які залишилися з церков Хорольщини, що були зруйновані на початку ХХ століття. Зокрема дзвін, що лишився після руйнування церкви в с. Андріївка. Також представлений одяг семінаристки, колекція характерних фотографій. Багато родинних речей, кожна з яких має свою, іноді дуже цікаву, історію. Цікавим буде рушник з Лубенського району, підписаний як рушник «Лубенського Афанасія сидячого».
Етнографічна збірка Древо включає речі, зібрані в рідному для Едуарда Крутька селі Кузубівка. Експозиція відкрита в хаті покійних дідуся і бабусі. Офіційне відкриття відбулося у 2017 році. Зараз там постійно проводять виставки, інші заходи. У планах проведення на базі музею «Літературної толоки», етнофестивалю в серпні.
Це перша виїзна виставка етнографічної збірки «Древо» за межі Хорольщини. І вона здійснена саме в Лубнах, де починав своє навчання, громадську діяльність Едуард Крутько. Для нього це місто знакове, воно ніби другий дім. На виставці представлені 12 строїв Хорольського району, в числі яких є і лубенська сорочка – пісна або буденна. На жаль, цих предметів, скарбів української самобутності стає все менше. Його робота полягає не лише у збиранні національних пам’яток, а й у їх збереженні. І добре, що цією справою займається молода людина. Про все це сказав у вступному слові директор краєзнавчого музею Віктор Верещака. Він наголосив на непересічності події і передав слово колишньому класному керівнику Едуарда, викладачу медичного училища Ніні М’якоті. «Весна ХХІ століття, а ми опинилися ніби у кінці ХІХ - першій половині ХХ століття. І все це зібрала молода людина, для якої захоплення перетворилося у справу життя, - сказала вона. - Він був стипендіатом міського голови, навчається в Тернопільському медичному університеті, де визнаний студентом року».
Редактор газети «Лубенщина», член НСПУ Олександр Міщенко та письменниця Раїса Плотникова зосередили увагу на важливості такого роду діяльності для збереження пам’яті роду і народу.
Голова громадської організації ПОО «Твій світ» Олександр Чепур також давно знайомий з Едуардом як з волонтером, учасником багатьох заходів, проектів. Виставка етнографічної збірки «Древо» з Хорольщини – це результат роботи, яку проводить з молоддю ПОО «Твій світ», стимулюючи, ініціюючи молодих людей для набуття ними знань, умінь і компетенції. «Гордий тим, що певну частину знань і досвіду Едуард отримав саме завдяки ПОО «Твій світ», - сказав Олександр Чепур і подарував йому квіти та вручив експонат для етнографічної збірки – грошову одиницю Російської імперії.
Вокальний колектив с.Калайдинці «Молодички» у складі Катерини Мисник, Лідії Тараненко, Валентини Черняк та Олени Мацак, які випадково познайомилися з Едуардом Крутьком на заходах у Карпатах і відтоді співпрацюють над різного роду проектами заспівали ряд пісень у справжньому автохтонному стилі.
Едуард Крутько познайомив присутніх з привезеною експозицією, детально розповів про більшість речей, їх походження, історії, з ними пов’язані, подякував мамі за підтримку та вручив їй квіти. А ще – висловив свою мрію, щоб кожне українське село могло представити так своє обличчя, свою історію. Адже дуже багато їх нині помирає непочутими, з незаспіваними піснями, нерозказаними історіями, забутими речами, до кожної з яких торкалася чиясь рука, а отже, вони несуть тепло минулих поколінь.
Багато сорочок, рушників, хусток, іншого одягу наші предки спродали під час голоду, багато пішло у могили разом зі своїми власницями у 50-70-х роках минулого століття, коли ще сильні були народні традиції. Лишилися крупинки того світу, народних традицій, які необхідно берегти і плекати. Тому таким важливим нині є вивчення і відтворення національних костюмів. Тож Едуард Крутько поділився здобутими знаннями про особливості хорольських та лубенських керсетів і керсеток, спідниць, поясів, так званих волових вічок, сорочок. Зокрема, характерною особливістю лубенських сорочок є вишиті елементи на спині, такі собі крильця. Вони за повір’ями мали оберігати жінку від зурочення. А ще за переказами бабусь такі елементи були як крила, що допомагали легко іти по життю, ніби самі несли жінку над землею. Також мережками оторочені всі краї одягу – рукави, поділ, горловина і т.д. – не для краси, а для захисту.
Виставка експонуватиметься у галереї мистецтв протягом місяця, тож кожен охочий зможе її відвідати аби доторкнутися до магії сакрального мистецтва нашої минувшини.
Олександр МІЩЕНКО.
Знімки автора.
