18 травня 1
888 року у США вперше продемонстрували першу грамофонну платівку.
Винахідником став німецький інженер ЕмільБерлінер, який працював в США. Він запропонував використовувати у якості носія звуку цинковий диск, який вкрили тонким шаром воску.
Еміль Берлінер замінив валики дисками - металевими матрицями, з яких можна було тиражувати копії. За допомогою валиків пересувалися грамофонні пластинки. Одна матриця давала можливість надрукувати близько 500 пластинок, що значно знижувало витрати на виготовлення.
Берлінер для запису звуку розробив спеціальний апарат - рекордер, а для відтворення звуку створив інший - грамофон, на який отримав патент. Замість глибинної форми запису Едісона Берлінер застосував поперечну, при якій голка залишала звивистий слід постійної глибини. У XX столітті мембрану замінили мікрофонами, що перетворюють звукові коливання в електричні, і електронними підсилювачами.
З диска Берлінера можна було знімати металеву копію — матрицю для масового виробництва грамплатівок шляхом штампування. Згодом Белінер заснував першу фабрику грамплатівок, потім з'явились нові компанії в США та Європі, як із виробництва вінілових платівок, так і патефонів. І на початку ХХ століття тираж платівок сягав понад 4 мільйонів екземплярів
На сьогодні перша грамплатівка, яку створив Берлінер, зберігається в Національному музеї США у Вашингтоні.
Цього дня 1861 року продемонстрували першу кольорову фотографію, зроблену по методу шотландського фізика Джеймса Максвелла.
