Явище булінгу в сучасному суспільстві далеко не нове. Небажана агресивна поведінка дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили – саме так трактують «булінг» – існувала й раніше. Але тоді ніхто не давав цьому явищу визначеної назви, а якщо й говорили дорослі про якесь цькування дітей, то не вголос. Самі ж діти навіть не усвідомлювали ні своїх вчинків, ні їх наслідків. Нині ж тема є досить актуальною і її обговорення набирає все більших обертів.
Про це також говорили 12 лютого, під час чергового засідання Координаційної ради у справах дітей при міськвиконкомі за участю соціальних педагогів навчальних закладів міста. «Булінг – як соціально-психологічна проблема та заходи її запобігання» – саме такою була тематика, до розгляду якої долучились керуючий справами виконавчого комітету Лубенської міської ради Маргарита Комарова, начальник служби у справах дітей Тетяна Башлій, директор Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Віктор Цимбал, методист міського методичного кабінету управління освіти Людмила Кравцова, інспектор ювенальної превенції сектору Лубенського відділення поліції ГУ НП в Полтавської області Катерина Сорокотяга, начальник відділу правопросвітництва Лубенського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Лілія Ширстова.
Варто зазначити, що 16 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» який чітко і вичерпно визначив це поняття та відповідальність за його вчинення. Зокрема, говориться, що булінг – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному та сексуальному насильстві проти неповнолітньої особи.
За скоєне правопорушення батькам винних, відповідно до ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеться сплатити від 850 до 1700 грн. (50-100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян), а якщо скоєне вдруге або ж групою осіб – штраф сягатиме до 3400 грн. (100-200 неоподаткованих мінімумів), або ж від 40 до 60 годин виправних робіт.
Якщо правопорушення вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, їхніх батьків або опікунів каратимуть штрафом до 1700 грн. або громадськими роботами на строк до 40 годин. Під санкції підпадають і керівників шкіл, які не повідомлятимуть про випадки булінгу до поліції.
Наприклад, батьків школярки, яка на очах у підлітків побила ровесницю, оштрафували на 850 гривень. Вперше в Україні таке рішення ухвалив суд Борисполя на Київщині. Історію побиття ТСН розповідала у січні: 9-класниця напала на іншу школярку. Свідки бійки усе знімали на мобільні телефони і виклали у Мережу.
Соціальні педагоги, шкільні психологи найпершими мають знати про проблеми у освітньому середовищі та вчасно реагувати на них. У закладах на території Лубенського району також проводяться профілактичні заходи за тематикою, ведеться роз’яснювальна робота, бесіди, застосовуються різні форми навчання дітей та підлітків, в ході яких останні вчаться взаємодіяти з ровесниками, дискутувати на різні теми. Потрібно пам’ятати і про те, що дитина (як хлопчик, так і дівчинка), навряд чи сама свідомо розповість про те, що її булять, тому завдання дорослих – уважно придивитися до поведінки дитини та до зовнішніх проявів булінгу.
Отож, проблема булінгу нині стоїть досить гостро і потребує не лише обговорення, а й дієвої взаємодії всіх суб’єктів роботи з дітьми. Все це потрібно задля своєчасного виявлення і усунення негативних наслідків від цькування дітей однолітками.
Юлія АНТОНЕЦЬ.