ВІА «Міраж» був створений у 1983 році. З’явився раніше, ніж популярний «Міраж». І довго не сходив з аматорської сцени району, оскільки виступав з популярними естрадними піснями того часу, які тільки-но з’являлися у культурному просторі країни. Учасники колективу грали на відомій дискотеці «клітка» в парку культури та відпочинку, а тоді – парку для дорослих, по весіллях. І водночас працювали на виробництві, в установах та підприємствах. Тобто це був цілком аматорський колектив. Інструменти дістати було дуже важко. І все ж діставали, ладнали, ремонтували, деякі навіть доводилося робити самим.
Тобто аматори-музиканти тоді були ще й майстрами на всі руки. Головне інструменти працювали.
Але йшов час, у кожного з’явилася сім’я, діти, а це – турботи. І на деякий час колектив зник з культурного життя.
Втім це не означає, що він остаточно розпався. Набагато пізніше «Міраж», як уже йшлося, відродився у новому складі. У нинішньому колективі зі старожилів «Міражу» грає ударник Володимир Копаніцин. Це та людина, яка була біля витоків колективу. Звісно, нинішній «Міраж» відчутно помолодшав. Зараз в колективі грає різновікова категорія. Найстаршому учаснику 63 роки, наймолодшому 14. Це п’ять музикантів, два вокалісти і звукооператор.
Нинішній ВІА «Міраж» діє при Засульському будинку культури. Керівником колективу є його старійшина Володимир Копаніцин. Тому що він належав до першого складу. А уже в наш час був ініціатором його відродження. Оскільки колектив аматорський, то кожен з учасників займається професійною діяльністю окремо. Клавішник Дмитро Васильченко – рятувальник, наймолодший учасник Валерій Васильченко – його син, школяр. Бас-гітарист Віктор Терець – ремонтник, займається приватними ремонтами. Ударник Володимир Копаніцин – пенсіонер, колишній водій, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, сологітарист Олексій Білокур – теж пенсіонер. Колись займався фермерством.
У складі «Міража» два вокалісти: Сергій Слинько (його добре знають Лубнах як весільного музиканта, зараз працює інженером у Першій гімназії ім. М.Номиса) та Інна Сизоненко – провідний бібліотекар Публічної бібліотеки ім. В.Малика. І Сергій Усков – незмінний звукооператор. Він професіонал своєї справи, який співпрацює з багатьма колективами. Втім «Міраж» зміг залучити Сергія до співпраці і міцно тримає в своїй орбіті. Кожен з учасників є фанатом вокально-інструментального мистецтва. Адже двічі на тиждень після роботи збиратися на репетиції, займатися по три години – не кожен витримає.
До повномасштабного вторгнення учасники ВІА «Міраж» більше виконували пісні 80-90-х років, в тому числі й російськомовні. Після повномасштабного вторгнення перейшли повністю на українську музику. Тобто у репертуарі мають твори від українських народних пісень, але в сучасній обробці, до естрадних пісень минулих десятиліть і теперішнього часу.
Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну майже половина репертуару «Міража» – на військову тематику, патріотичного звучання. Є як сучасні пісні про війну, так і про матерів, які чекають синів, про загиблих воїнів. Тобто дуже часто на концертах після хвилини мовчання виступають саме учасники ВІА «Міраж», бо мають твори потрібної тематики. В числі інших вивчили пісню заслуженої артистки України, землячки з Лубенського укрупненого району Олени Білокінь «Журавлі». Вона дуже гарно звучить і зачіпає душу.
ВІА «Міраж» залюбки бере участь у благодійних концертах. Влітку здійснили міні-тур по двох селах Піски і Литвяки, де зібрали більше 10 тисяч гривень. Кошти віддали
волонтерам – благодійному фонду «Честь і совість», очолюваному Оксаною Каневською. Вони пішли на матеріали для виготовлення маскувальних сіток для наших хлопців – воїнів ЗСУ. Це маленька допомога, але приємно, що вона була. Також постійно виступають і в Засульськомубудинку культури, де всі концерти, що проводяться, – благодійні. Тому самодіяльні артисти не відмовляють жодній благодійній організації, хто запрошує, взяти участь з виступом в концерті.
У мистецьких конкурсах учасники вокальноінструментального ансамблю участь поки не беруть. Окремішньо, може й так, але колективом – ні, поки що соромляться, а можливо, навіть недооцінюють себе.
Втім попит на живу інструментальну музику, на виступи у суспільстві є. Він більший на рокові колективи. Тому що це – нічні клуби, це паби, інше. Оскільки 
саме там
нині гуртується молодь – головні споживачі року. У «Міража» глядацька аудиторія трохи інша, різновікова, тому виступи колективу проходять більше по району. А відтак,
сприймаються пісні від жартівливих до ліричних, які люблять покоління 40, 50 і навіть 60 плюс років.
Якщо це благодійний рок-вечір, який не так давно проходив у залі на другому поверсі у Засульському Будинку культури, то там було більше молоді, а тому і виконня творів – рокове, жартівливе. Тобто репертуар вибирається по глядачеві.
Перспективи ВІА «Міраж» полягають у прагненні розвиватися далі, працювати над репертуаром. Представники старшого покоління колективу уже зараз замислюється над тим, що потрібно залучати молодь. Тобто шукати собі заміну. Адже рано чи пізно вони підуть. І не хотілося, щоб гурт удруге занепав, зник безслідно.
Отож, як у «Фрістайлу» є «Діти Фрістайлу», так і у ВІА «Міраж» існують плани зробити «Дітей Міража». Але це, віриться, далека перспектива!
Олександр МІЩЕНКО
Знімки з особистого
архіву
Інни СИЗОНЕНКО
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте