Під такою назвою в міській бібліотеці для дорослих ім.В.Малика відбувся захід, присвячений 150- річчю громадського-політичного діяча, видавця першої на лівобережній Україні газети українською мовою "Хлібороб" Володимира Шемета.
Він народився 1 липня 1873 року на Лубенщині, в с.Олександрівка. Він був членом таємного братства Тарасівців. Активно працював у Лубенському земстві, був радником, одружився в 1902 році, у 1905 році видавав першу на Наддніпрянщини газети Хлібороб, переслідувався за створення Лубенськоі республіки. Був депутатом Держдуми. Дружив з Міхновським, був разом з ним співза,новником української народної партіі. За радянських часів відійшов від політичної боротьби. Проживав у Києві. Помер 14 травня 1933 року і похований на Байковому кладовищі.
Уривок з фільму, присвяченого братам Шеметам. У фільмі є розповідь краєзнавця з Калайдинців Петро Підтоптаний та Ольга Трохименко, які розповіли про будинок Шеметів, що не достояв до часу їх визнання всього кілька років і пішов в небуття уже за нинішнього покоління краєзнавців, родинне поховання батьків Шеметів, де нині облаштовано памятний знак в районі приміського лісництва, їх діяльність в період української революції 1917 року.
Відтак виступив редактор газети Хлібороб Олег Гаврильченко. Він розповів про зустрічі з сином Володимира Шемета, Жданом. Про самого Володимира, який не емігрував, а лишився в Києві.
Учасники заходу переглянули уривок з фільму учнів ЗОШ 2 "Шемети - тіні минулого". Виступила сценарист фільму учитель історії школи 2 Олена Больбот.
Яскравим виступом письменниці Ганни Кревської з сином позначилася друга частина зустрічі. Вона поділилася думками про те чибули Шемети українцями - так, були. А потім поділилася інформацією про батька Шеметів - лубенського голови міської думи Михайла Казимировича Шемета. Крім того розповіла про родинне монисто дружини Володимира Шемета, його трьохдітей Богдана, Романа та Ждана, онуків - по лінії Ждана - Володира і Віри.
Захід переріс у спогади-діалог краєзнаців та письменників.
Згадали про долі дітей Володимира Михайловича. Богдан брав участь у І світовій війні, був поранений, емігрував і осів в Австралії, де продовжував справу свого батька. Дітей найстарший син Володимира Шемета не мав. Роман та Ждан з матірю Вірою Шемет пройшли через радянські табори. Мати померла на засланні в 1943 році. Роман осів в росії, де мешкають його нащадки. Ждан повернувся в Україну, м.Київ. Тут варто згадати і про пошанування Шеметів. Нині імя братів Шеметів носить ЗОШ №2 (академічний ліцей імені братів Шеметів), є вулиця Шеметів в Лубнах, заснована у 2021 році і була вручена єдиний раз премія ім.Братів Шеметів.
Присутні згадали також внесок у справу популяризації спадку братів Шеметів заслуженого журналіста України Бориса Ванцака.
Участь у зустрічі взяли учні ЗОШ №3 та ЗОШ №2.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте