Нині ім’я землевласника Лубенського повіту, статського радника, письменника, краєзнавця, українського етнографа, фольклориста і педагога, укладача і видавця одного з найповніших і найавторитетніших зібрань – антології українського усного фольклору малих жанрів (прислів’я, приказки, загадки, стійкі мовні порівняння тощо) Матвія Терентійовича Симонова (Номиса) призабуте. А колись на фасаді лубенської школи №1 красувалася меморіальна дошка, яка говорила про цю видатну людину, 195-літтю якої була присвячена виставка робіт учнів художньої школи, ЗШ №1 та дітей, які мають особливі освітні проблеми, що відбулася у галереї мистецтв.
Її ведуча науковий працівник краєзнавчого музею Юлія Ноовоселецька говорила про уродженця Оржиччини, який довгий час працював у Лубнах директором чоловічої гімназії, а з 1877 року був головою земства, мировим суддею. Вона надала слово міському голові Олександру Грицаєнку. Олександр Петрович відзначив внесок Матвія Симонова (Номиса) в українську культуру і піклування про вшанування пам’яті етнографа саме Оржиччан, які були ініціаторами заходу.
Представник інтелігенції сусіднього району геральдист Станіслав Дерев’янко отримав з рук міського голови Олександра Грицаєнка каталог «Художники Лубенщини». Гостя вітали у стінах галереї мистецтв директор художньої школи Олександр Даниленко, який розповів, з яким інтересом учні художньої школи взяли ілюструвати прислів’я та приказки, зібрані Матвієм Симоновим Номисом, директор краєзнавчого музею ім. Г.Стеллецького Віктор Верещака, та член Національної спілки художників України, голова громадської організації художників Лубенщини «Пектораль» Аліна Гончарова. Остання не лише привітала митця з втіленням яскравої ідеї, а й вручила заохочувальні призи представникам освітніх закладів, чиї учні брали участь у виставці.
Сам же митець – колоритний за образом і подачею чоловік – виявився людиною дуже цікавою і натхненною. Він зачитав перш за все вірш авторки із Зарогу, де народився Матвій Симонов (Номис), Віри Кропивко, який розповідав про його долю. Потім говорив про твори, представлені на виставці, відзначив кілька учнівських робіт та пообіцяв, що виставку після експозиції в Лубнах побачать у Гадяцькому училищі, можливо, Полтаві Національному педагогічному університеті ім. В.Г.Короленка, представив меценатів – жителів с.Заріг, які допомогли в оформленні виставки та її транспортуванні в Лубни.
Після цього силами учнів школи №1 був представлений уривок з вистави Михайла Старицького «За двома зайцями», яка викликала загальну зацікавленість і оплески.
А перегляд виставки подарував яскраві враження присутнім.
Олександр МІЩЕНКО.
Знімки автора.
