12 березня, післяобідньої пори, в Лубенській галереї мистецтв увазі містян презентували фотовиставку «Лубни на перехресті століть», а також однойменний каталог, що виданий у трьох варіаціях. Мистецька подія зібрала багато небайдужих людей, зокрема серед присутніх були не лише сучасники, які захоплюються історичними Лубнами, а й ті, за чиєї пам'яті тисячолітня твердиня на Сулі не раз змінювала свій архітектурний лик.
Результатом спільного проекту краєзнавчого музею і видавничо-поліграфічного підприємства «Інтер-парк» стали 168 сторінок каталогу, близько 180 фотографій і три його розділи: архітектура, вулиці та краєвиди. В цьому каталозі поєдналися високі технічні можливості видавництва і наукова робота співробітників музею. Основою для фотографічної збірки послужили листівки кінця ХІХ - початку ХХ ст. і фото цього періоду. Видання каталогу стало можливим за всебічної підтримки управління культури і мистецтв виконкому Лубенської міської ради і безпосередньо міського голови Олександра Грицаєнка. Він у свою чергу подякував команді, яка працювала над випуском тематичного альбому і зазначив, що це гарний початок заходів, які приурочені до цьогорічного ювілею міста.
Серед використаних джерел – фонди краєзнавчого музею та матеріали архівного сектору виконкому Лубенської міської ради. Також користувались упорядники користувались приватними колекціями – копіями фотографій Володимира Білоуса та Бориса Буркацького. В залі була присутня сестра останнього: «Мене переповнює почуття гордості і смутку, - почала свій виступ Тетяна Андріївна. - Я пишаюся тим, що моя сім’я долучилася до створення цього каталогу, радію, що тисячі лубенців і гостей побачать і переглянуть цей історичний доробок. На жаль, я не стою поряд з тією людиною, матеріалами якої я скористалася. Він (авт. - брат) був дуже творчим, з дитинства захоплювався всім, що можна колекціонувати. Бог не дав йому довгого життя, але його справи залишаться в пам’яті лубенців, особливо тих, хто гортатиме каталог». Пані Тетяна подякувала людям, які долучилися до створення збірки, зокрема відзначила ідейного натхненника – Руслану Василенко, яка перейнялася не лише давніми знімками, а й працювала над ними технічно.
Історик і краєзнавець Микола Полонський ознайомив всіх із окремим деталями столітньої історії. Панорамні фото, церковні оази, Верхній Вал, мережа вулиць, торгова площа, тогочасні пам’ятні будинки – все це лишилось незайманим фотографічним спадком. Неодноразово під час заходу лунали імена тих, хто робив і продовжує робити свій вклад в краєзнавство та архітектуру Лубен – Бориса Ванцака та Ірини Казакової.
Невід’ємною частиною церковної архітектури в давнину і нині є Мгарський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. Присутній на заході протоієрей Борис Кондрат висловив задоволення від перегляду експозиції та нагадав, що храмова архітектура минулого спонукає нас берегти те, що цінно і велично на фоні буття. Більш детально про церкви міста розказала науковий співробітник музею Тамара Дяченко. Спілкуючись із присутніми, можна було зробити майже безпомилковий висновок – лубенці шкодують за тим, що втрачено. Особливо це стосується великих релігійних святинь. Духовним оберегом нашого міста є нинішні храми, і ті, які були колись, але не збереглися з тих чи інших обставин. Зокрема є відомості про існування соборної Троїцької церкви, яка була зведена у 1868 році (на місці сучасного готелю). В ній поєднувалися три престоли – Троїцький, Варваринський і Олександра Невського. Звідси й названа церква соборною. В другій пол. 30-х років її було закрито, поки не зруйновано, а влаштовано краєзнавчий музей. Коли ж почалася війна - церква потерпіла в числі перших, її розбивали танками, зрівнювали з землею, на деяких вулицях вимощували з її стін бруківку…Та Троїцька церква діє й до сьогодні, правда, можливо, не настільки велична. Її основа була перенесена вниз, на Хорольський спуск, у пристосоване приміщення (реконструкцію нинішньої Троїцької церкви проводила архітектор Ірина Казакова). В ході розповіді Тамара Миколаївна також торкнулася Миколаївської церкви на Подолі, церкви, яка була на місці теперішнього дитячого парку та братської церкви – єдиної, яка вціліла до наших часів (церква Різдва Пресвятої Богородиці). 
Перед громадськістю виступили й представники ГО « PRєDKI» - Тетяна Сафронова та Валентина Ляшенко. Вже не перший рік вони працюють над проектом «Лубни – все цікаве поряд» і багато хто звик до їх «мандрівочки за хвилиночку», «прогулянок із задоволенням і не без моралі». Набувають все більшої популярності екскурсії по єврейським Лубнах та єпархіальному училищу. Історія останнього надихнула місцеву письменницю Ганну Кревську до написання вірша «Вчителькам 16-го року», який і був озвучений автором на заході. Також член НСПУ згадала постать відомого фотографа поза часом - Володимира Білоуса, який свого часу відображав на своїх світлинах забуте місто.
Співупорядник каталогу, підприємець Юрій Зілінський розповів про технічну частину створення каталогу, про роботу над його формуванням, збір і обробку матеріалів. Подякував «енергетичному стержню» проекту Руслані Василенко та запросив її до слова.
Стосовно того чи буде каталог у продажу, де і як його можна придбати, директор музею Віктор Верещака зобов’язався повідомити пізніше.
Натомість минувшина міста настільки об’ємна, що вже зараз є всі передумови для випуску другого такого каталогу. Фотографічні згадки про Лубни знаходяться в багатьох архівах нашої області, і вони, як свідчення нетлінної історії, потребують ретельного дослідження. Виставка ж фотографій, які розміщені в каталозі ще триває. Відвідайте обов’язково - не пожалкуєте!
Юлія АНТОНЕЦЬ.
Знімки Сергія СТЕПЧЕНКА.
