У 2023 році прощання із зимою та зустріч весни, або святкова Масляна, випадає на тиждень з 20 по 26 лютого. У народному календарі свято пов’язують зі зміною природних циклів. Церковне значення тимчасового відрізка – у підготовці до Великого Посту напередодні Великодня.
Коли святкують
Східні слов’яни з язичницьких часів відзначали Масляну у дні весняного рівнодення, коли починався відлік нового року. У давнину прославляли Ярилу, бога Сонця, або Велеса (Волоса, Власія), «скотського бога». Напередодні сезону землеробства слідували ритуалам, присвяченим родючості та врожаю.
З приходом християнства Масляну, яку раніше відзначали одночасно, прив’язали до церковного порядку, рухливого календаря, наповнили новими ідеями. Щорічно дати святкування оновлюються, але розрахувати період можна самому.
Масляна передує Великому Посту, який триває 48 днів. У 2023 році його початок припадає на 27 лютого, закінчення – на 15 квітня. Великий Великдень віряни зустрінуть 16 квітня. Святкування Масляної з 20 по 26 лютого – перехідний етап від ситного достатку на час обмежень, як тілесних, так і духовних. У християнській традиції час загального покаяння, примирення з ближніми. Завершується Масляна Прощеною неділею.
Настання Масляного тижня давно пов’язували з приходом світлих і досить ситних днів. Седмицу називали Сирною, М’ясопустною, коли молочні продукти та рибу їли без обмежень, а м’ясо вже було під забороною. Варіанти назв свята відображають народне сприйняття події – «об’їдуха», «млинець», «ненажерливий тиждень», «широка масляна».
Окрім млинців, на Масляну готують вареники.
Це свято, яке прийшло до нас з язичництва, ще називають Пущення, Сиропус, Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Общиця. Його суть – проводи зими.
Кожен її день має особливе значення:
- У понеділок Колодка "народжувалася"
- У вівторок - "хрестилася"
- У середу справляли "хрестини"
- У четвер "помирала"
- У п'ятницю її "ховали"
- У суботу "плакали"
- У неділю Колодку "волочили"
Що робити на Масляну щодня
- У понеділок печуть млинці та частують ними рідних.
- У вівторок сватаються.
- Середу називають "ласощами" - це особливий день, коли теща пече млинці зятю.
- У четвер, п'ятницю та суботу ходять у гості.
- П'ятницю називають "тещиною вечіркою" - теща відвідує зятя.
- У неділю просять вибачення один в одного. Це особливий день – прощена неділя. Також у цей день спалюватимуть солом'яне опудало. Предки вірили, що це прискорить настання весни.
Джерело sylnaukraina.com.ua
