До завершення реформування державних та комунальних ЗМІ залишилося три місяці. За попередні майже три роки з 752 видань, що підлягають роздержавленню в країні, реформувалось 260, - повідомляє https://poltava365.com
Полтавська область посідає 12-те місце у рейтингу темпів роздержавлення в Україні, розробленому Центром демократії та верховенства права. В області вже реформувалось 11 із 30 видань. Дві третини видань і досі залишаються нероздержавленими.
Але, варто наголосити, це не стосується такого часопису як газета "Лубенщина". Нелегкий шлях перетворень дав свої результати і вже 6.06.2018 друковане видання, якому більше 100 років офіційно вирушило у "вільне плавання". Приватне підприємство "Газета "Лубенщина" й надалі працює для громади.
Очолюють рейтинг за темпами роздержавлення Миколаївська та Рівненська області, де реформувалось вже 62% видань, за ними Чернігівська (58%), Вінницька, Тернопільська та Чернівецька області (по 57%). Натомість у Закарпатській області та місті Києві за майже три роки не реформувалось жодне комунальне видання, а у Львівській області роздержавились лише 8% друкованих ЗМІ.
Нагадаємо, завдяки реформуванню преси місцеві газети здобудуть незалежність від органів влади. Адже наразі місцеві медіа підконтрольні фінансово та змістовно місцевій та центральній владі. Медіареформа полягає у виведенні державних і комунальних підприємств із числа засновників друкованих видань. Це має нейтралізувати вплив чиновників на редакційну політику видань, адже газети не мають бути адмінресурсом для агітації та піару. Для того, щоб реформуватися, усі видання повинні виключити з числа засновників органи влади та здійснити перереєстрацію.
На втілення цієї реформи було відведено три роки і до кінця цього періоду залишилося менше трьох місяців. Ті видання, які не завершать передбачені законом процедури до 31 грудня 2018 року, втратять свої свідоцтва про державну реєстрацію. Практично, це означатиме позбавлення права надалі видавати газету.
Серед нереформованих комунальних видань області: газети "Вісник Кременчука" (Кременчук), "Вісті Хорольщини" (Хорол), "Гребінчин край" (Гребінка), "Громадська думка" (Горішні Плавні), "Життя і слово" (Карлівка), "Зоря" (Лохвиця), "Козельщинські вісті" (Козельщина), "Колос" (Кобеляки), "Нова праця" (Чорнухи), "Оржицькі вісті" (Оржиця), "Перемога" (Кременчук), "Полтавський вісник" (Полтава), "Прапор перемоги" (Миргород), "Решетилівський вісник" (Решетилівка), "Рідний край" (Велика Богачка), "Світлиця" (Нові Санжари), "Село полтавське" (Полтава), "Сільське життя" (Шишаки), "Трудова слава" (Диканька).
Варто підкреслити, що відповідальними за перереєстрацію видань є саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Їхня бездіяльність та небажання позбуватись власних інформаційних майданчиків значно гальмують хід реформи. Вирішити у тому числі цю проблему мав би законопроект 8441, розроблений громадськими організаціями спільно із Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. Втім, 2 жовтня Верховна Рада провалила законопроект, не назбиравши необхідні голоси. Законопроект мав дозволити редакціям, у випадку бездіяльності органа-засновника, зберегти певні майнові права та назву видання; заборонити без згоди трудових колективів звільняти редакторів під час реформування; дати другий шанс трудовим колективам висловити свої пропозиції яким способом вони хочуть реформувати медіа та дозволити виділення редакцій зі складу державних органів та підприємств. Водночас депутати зберегли власне та кабмінівське видання, ухваливши закон, яким “Голос України” та “Урядовий кур’єр” були виведені з-під реформи роздержавлення.
