1030-а річниця від дня заснування Лубен – подія важлива, знаменна, історична. Тож на цей тиждень припадає чимало супроводжуючих заходів: від проведення урочистостей з нагоди дати, до зустрічі різних делегацій (в тому числі іноземних), які в якості гостей завітали до міста-ювіляра.
Не менш хвилюючими ці дні є і для Лубенського краєзнавчого музею, якому виповнюється 100 років! Всім давно відомо, що музейники займаються не лише збереженням історичних та культурних пам’яток, а й беруть активну участь у науковій діяльності. Так, близько опівдня, 18 вересня, у міській бібліотеці для дорослих, розпочала свою роботу дводенна наукова конференція «Лубенський краєзнавчий музей: історія, досвід, перспективи», яка зібрала в залі чимало представників музейної галузі, краєзнавців, істориків і просто зацікавлених осіб.
З вітальним словом до присутніх звернулися міський голова Олександр Грицаєнко, директор Полтавського краєзнавчого музею ім. В.Кричевського Олександр Супруненко, заступник директора Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА - начальник управління розвитку туризму, музейної справи та охорони культурної спадщини Інна Шерстюк.
Від когорти європейських науковців виступив президент Міжнародної організації пре істориків та протоісториків при ЮНЕСКО, професор з Парижу Франсуа Джінджан. Він передав вітання від посольства Франції в Україні, Академії міжнародних наук та інших офіційних представництв, які так чи інакше знають про тисячолітнє місто над Сулою. Дослідник вкотре наголосив на тому, наскільки історично багатою є наша країна, які надбання вона зберігає для поколінь.
Власне саму конференцію по праву розпочав директор Лубенського краєзнавчого музею Віктор Верещака, який у своїй доповіді зупинився на сторінках історії закладу, яка розпочала свій відлік у буремному 1918 році. Багато імен і постатей пов’язано з музеєм, але все ж вирішальна роль дісталась професору археології, спелеоархеологу Гнату Яковичу Стеллецькому, чиє ім’я відтепер носить заклад. Саме він став фундатором Лубенського українського історичного музею.
- Мені сподобались виступи доповідачів, особливо ті, які подумки повертали мене в дитинство, - ділиться враженнями архітектор Ірина Казакова. – Іноді справді приємно почути щось таке близьке, рідне, що насправді пережив і таким чином став частинкою історії.
Всього ж у конференції заявлено близько тридцяти доповідей і повідомлень, які підготували доповідачі з різних куточків України, як то Полтавщина, Сумщина, Київщина, Черкащина та ін. Всі вони відкривають нам Лубни з різних сторін, занурюють у багатогранну історію розкопок, знахідок, пам’яток, воєн, поселень. А все ж, ця історія належить нам, нащадкам, і наше найперше завдання її зберегти.
Юлія АНТОНЕЦЬ.
Знімки автора.
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте