В нашому бурхливому сьогоденні доволі актуальною є проблема духовних начал у житті. Історія церков невеликих міст часто буває малодослідженною, тому з відродженням храмів слід повернути з небуття як їх історію, так і імена тих, хто своїм подвижництвом закладав підвалини нашої духовності.
Сьогодні ми розповімо про найстаріший храм у нашому місті – Свято-Троїцьку церкву, яка знаходиться неподалік річки Сула, на вулиці Нижній Вал.
У 1896 році істориком Олександром Лазаревським в журналі «Киевская старина» було надруковано «Устав братства Лубенской Троицкой церкви», де зазначалось, що приходське братство при ній було засновано 1622 року. Отже, Троїцька церква має більш поважний вік, ніж навіть Мгарський Спасо-Преображенський монастир, який нещодавно відзначив своє 400-ліття.
Лубенська Троїцька церква вистояла під натиском революційних бурь, коли більшість храмів у місті було зруйновано.
Із вступом гітлерівських військ до Лубен у вересні 1941 року один із снарядів потрапив у будівлю церкви. В результаті пожежі було зруйновано купольну частину.
У повоєнні роки у церкві було відновлено богослужіння. Проте 1960 року їх було припинено, оскільки у зв’язку з реконструкцією центральної частини міста на місці храму було заплановано побудувати готель. Такою була версія влади. А в країні у цей час в черговий раз боролися з релігією.
Для церкви було виділено будинок колишнього гуртожитку медичного училища на березі Сули.
Не так багато лубенців ходили в радянські часи до єдиного на той час в місті храму, але чимало хрестили в ньому своїх дітей, а то й приїздили з цією метою до батюшки Івана Пантелеймоновича Коростиля додому.
Надзвичайно великий вклад у розвиток Свято-Троїцької церкви зробив отець Іоан (син Івана Пантелеймоновича Коростиля). Саме за його часів пристосований для служби будинок почав перетворюватись на справжній храм. Було розроблено великий проект реконструкції всієї будівлі. Закладались арки, будувалась дзвіниця, т були придбані церковні дзвони. Були зведені навіть стіни нового храму навколо старої будівлі. Але в 2009 році отець Іоан тяжко захворів і залишив свої земні справи. Душа його повернулась до Отця небесного.
Та Господь не залишив без своєї надійної опіки Троїцьку церкву. З приходом нового настоятеля отця Романа з Божою допомогою та подячними молитвами відновилися будівельні роботи щодо реконструкції церкви: було встановлено несучі конструкції, на які спираються балки та купол, а також арочки, для облаштування хрестоподібних зводів. Величезні зусилля були прикладені для облаштування покрівлі та центрального купола.
Будівництво храму продовжується і по цей час. І ми віримо, що знайдуться благодійники, які допоможуть у цьому. Адже треба придбати і поставити вікна, завершити головний купол, виконати внутрішні роботи.
Взято зі статті Тамари ДЯЧЕНКО,
наукового співробітника Лубенського
краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького
(Газета «Лубенщина» №27 (15694) від 5 липня 2019 року)
Відео озвучив: Дмитро Ніколаєнко
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте