Усі ми родом з дитинства. Саме тоді закла­даються найбільші мрії, які у подальшому визначають людське життя. Для Тетяни Гри­горівни Селюк - керівника народної аматорської лялькової студії «Гостинець» РБК визначальною стала зустріч з виставою «Колобок» Полтавського лялькового театру, яку вона побачила, будучи дівчинкою. Відтоді ляльки стали мрією, за якою вона з перервами рухалася все життя.

А все тому, що з ди­тинства дуже любила щось робити власними руками, займатися рукоділлям, виготовляти ляльки, шити їм оригінальні вбрання. Тож коли досить часу пропрацювала у галузі культури, виникла ідея створення лялькового театру. У 2003 році вона втілилася у маленький ляльковий гурток, куди ходили діти. Спочатку це були ляльки на тростинках за ширмою. Але не давала спокою ідея вивести на сцену ляльки-маріонетки (ляльки на нитках). За досвідом їздила в Полтаву. Там Тетяні Григорівні показали цехи, де працюють лялькарі, де вони шиють майбутнім лялькам-артистам одяг. Вразила художня майстерня. Це десятки людей.

І Тетяна Селюк взялася за роботу. Доводилося бути і художником, і кос­тюмером, і режисером водночас. Найперші ляльки були українські народ­ні персонажі — чоловік, дівчина, жінка, парубок і т.д. Мініатюри, з якими вийшла на сце­ну разом з колегами по районному Будинку культури, також були створені на основі українських пісень, оповідок. Та це легко тільки сказати: взяти жартівливу пісню і втілити її на сцені, зро­бити малесенький спек­такль на п'ять-сім хвилин.

Цьому передує ве­лика копітка робота, по­чинаючи від задуму до розподілу ролей, ство­рення декорацій, самих ляльок — майбутніх персонажів. А ще ж музичний супровід, зву­козапис реплік, пошук тих, хто ці репліки озвучить. Ось скільки дрібниць по­трібно вирішити до вті­лення в життя невеликого сюжету.

І тим не менш все це було Тетяні Селюк під силу. Бо в її уяві один за одним з’являлися пер­сонажі. З глини ліпила обличчя. Бувало інколи, що уявлялося одне, а виходило інше. Так сама по собі лялька проявляла «характер». Коли з глини зроблено форму, май­стриня сідала за виготов­лення обличчя ляльки з пап’є-маше. Це коли за допомогою маленьких

клаптиків паперу ство­рюється лице, яке роз­фарбуєш — і воно оживає. А потім виготовляєш ляль­ку. Одяг, крім того, що його треба уявити, слід пошити. Причому з різних матеріалів. Той же фартушок, вишивка, різноманітні ко­стюми, смушева шапка чи манжети на сорочці, взуття. Зараз легше, адже є магазини, де прода­ється готова вишита тасьма, інші еле­менти декору.

Поступово до­вкола Тетяни Се­люк сформувалося коло однодумців. Це в основному пра­цівники районного Будинку культури Олена Пєніна, Світ­лана Потужня, Те­тяна Селюк, Люд­мила Бондаренко, Світлана Руденко (працівники Будин­ку культури), а також Аліна Бугайчук, Юлія Вільхівська. Дуже допо­магає тісна співпраця зі звукооператором Юрієм Задорожним. Озвучують ляльки різні люди, в тому числі працівники культури району. Вони записуються на студії РБК.

У 2015 році колектив захистив звання народ­ного. Відтоді народна аматорська лялькова студія «Гостинець» РБК отримала нове дихання. Брали участь в огляді народної творчості «Квітуй, прекрас­на батьківська земля», у фестивалі народної твор­чості та Національному Сорочинському ярмарку, в обласному конкурсі читців-гумористів «Свято веселої мудрості», та традиційному святі «Роде наш красний», інших конкурсах та фести­валях, постійно виступають на районних заходах.

Репертуар народної аматорської лялькової студії «Гостинець» дуже великий. Він складає більше 40 номерів! Це перш за все казки «Рука­вичка», «Нові пригоди колобка», мініатюри «Баба Яга на святі», «Веселий домовичок», «Циганські наспіви», «Залицяння», «Баба Яга та Кощій», «Ой під вишнею...», «Дівка в саду стояла», «Поради­лись», «Била жінка мужика» та інші (на слова україн­ських народних пісень), «Веселий клоун», «Бре­менські музиканти» (за мотивами мультфільму), а також лялькові мініатюри» «Піратський острів», «Гарбузи» (за мотивами пісні знаного в Лубнах піснедара Олега Олега Приймака), «Два куми» та інші (за байками Глібова), «За дво­ма зайцями» (за мотивами однойменного фільму). А і це понад п’ять десятків ляльок!!! І кожна лялька має свій характер, своє обличчя, свою кінематику.

Заходимо у святая святих лялькової студії — невелику кімнатку, де на І всю стіну він стелі до підлоги на спеціальних і стелажах за ширмою збе­рігаються ляльки. Про | кожну з них Тетяна Гри­горівна ладна розповідати захоплюючу історію. Адже кожна випурхнула в світ із-під її невтомних рук і тепер ніби живе окремим життям.

Ось така вона, чарівниця народної аматорської ля­лькової студії «Гостинець», повелителька ляльок-маріонеток Тетяна Григорівна Селюк, яка дарує нам І хвилини непідробної радості і щастя!

Олександр МІЩЕНКО.