Вишукано-поетична назва села – Березоточа – походить від поєднання слів «сточуються береги». Адже саме тут зливаються тихоплинна Сула і мальовничий Удай. За легендою, на місці, де з’єдналися Удай і Сула, були перші поселення майбутнього села. А перша історична згадка в архівах м. Київ датується 1609 роком, де вказано, що вже тоді тут жило 9 сімей. Від того часу багато води сплинуло у річках Сула та Удай.
Знало село і великі козацькі повстання проти польсько-шляхетського панування, і Вишневеччину, і період визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, коли на звільненій території було сформовано Лубенський козачий полк. Але на зміну польським феодалам прийшла українська старшина, яка посилювала гніт селян. Великим феодальним власником на території Лубенського полку стає Мгарський монастир. За універсалом І. Мазепи в 1699 році Березоточа передана Мгарському монастиреві. Вже у 1729 році в селі налічувалося 58 дворів. Поступово тут з’являються маєтності російських дворян. З 1781 року Березоточа входить до Лубенського повіту Київського намісництва, в селі налічувалося 264 хати. До сьогодні в селі існують певні топоніми. Це кутки Струсівка, Білики, Дем’янівка, Хилівка, Ярошівка, Раки, Куліївка. Їх назви походять від прізвищ людей, які там жили. З 1796 року Березоточа перебувала у складі Малоросійської, а з 1802 року – Полтавської губернії. За переписом 1863 року Березоточа входила до Засульської волості Лубенського повіту, мала 275 дворів, 1920 жителів, Покровську церкву, винокурний завод, тричі на рік тут проводилися ярмарки. Упродовж другої по
ловини ХІХ – першої половини ХХ століття населення стрімко зростало. Поворотним етапом в історії села стали події української революції та громадянської війни. Село кілька разів переходило з одних рук в інші. Кожна влада чинила грабежі і погроми. Художню історію того часу можна побачити у фільмі «Весілля в Малинівці», зйомки якого проходили влітку 1966 року в тому числі в Березоточі. Не оминули село ні колективізація, ні Голодомор 1932-1933 років, ні ІІ світова війна. Але воно розквітло у період відбудови, коли потужними темпами розвивалося сільське господарство, функціонували радгосп «Дружба», Дослідна станція лікарських рослин. За цей час були зведені головні культурні, освітні, медичні об’єкти на території села. Таким чином воно набуло нового сучасного вигляду. Як оберіг благодатного куточка рідної землі постає в центрі Березоточі Свято-Покровська церква – свідок усіх важливих історичних подій села. Ось уже 133 роки храм зцілює душі мирян.
Славиться село видатними земляками, які досягли творчих вершин у різних галузях економіки, культури, освіти, медицини тощо.
Нині Березоточа – один з наймальовничіших населених пунктів району. Адже розташоване у екологічно чистому місці, поблизу води. Тут поєдналися чудові краєвиди з прекрасними людьми, які живуть на древній благословенній землі, гордяться минулим, шанують сьогодення, з надією дивляться у майбутнє і уславлюють своє село у піснях. До речі, і на цьогорічному ювілейному святі буде звучати нова пісня про Березоточу.
СВiТЛЕ СЬОГОДЕННЯ
Сьогодні на території Березотіцької сільської ради, до складу якої входять села Березоточа та Суха Солониця, проживає близько 1400 осіб. Сільський голова Березотіцької сільської ради Надія Білокур разом з депутатами вболіває не лише за сьогодення села, а й за його майбутнє. Тому намагається робити все можливе, щоб діяли школа, дитячий садок, лікарняна амбулаторія, Будинок культури, здійснювався ремонт доріг, забезпечувалися пільгові перевезення.
– На сьогодні забезпечуємо перевезення громадян пільгових категорій (45 тисяч на рік), – говорить Надія Володимирівна про цю сферу діяльності сільської ради. – Хотілося б більше забезпечити пільговиків, але все залежить від наявності фінансів. Крім того за рахунок місцевого бюджету забезпечуємо підвезення учнів до школи та дитсадка і додому. Причому не лише нашої сільської ради, а й дітей з Мгаря, Луки, Пісок. Так само за рахунок коштів бюджету сільської ради забезпечуємо харчування школярів 1-4 класів, дітей пільгових категорій. Знаходимо кошти для оздоровлення дітей у літньому таборі. Дбаємо про покращення матеріально-технічної бази навчальних закладів. Зокрема у цьому році по співфінансуванню з обласним бюджетом виділені кошти для придбання трьох комп’ютерів та дидактичного матеріалу по програмі «Нова українська школа», надано фінансову допомогу для гурткової роботи, для функціонування бібліотеки, для забезпечення ліками хворих на цукровий діабет, на видачу матеріальної допомоги хворим учасникам АТО, ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС. Протягом 2018-2019 років у селі встановлено два дитячі майданчики, вуличні спортивні тренажери. Закінчується капітальний ремонт сільського Будинку культури. На сьогодні на території сільської ради закінчується реконструкція вуличного освітлення. Тож до кінця року і с.Суха Солониця, і с.Березоточа будуть мати повністю освітлені вулиці. У минулому році частково проведено поточний ремонт центральної вулиці. На найближчій сесії ми плануємо розглянути питання щодо виділення коштів для проведення підготовки до опалювального сезону нашої лікарняної амбулаторії. Вона розташована у старовинному приміщенні, тому потребує проведення капітального ремонту та реконструкції. Крім того в найближчий час планується відкриття при амбулаторії аптечного пункту. Село велике, а аптеки, на превеликий жаль, немає. До послуг березоточан відкрито пункт «Нова пошта».
ЛЮДИ – ГОЛОВНЕ БАГАТСТВО
– На території нашого села знаходиться ДП «Укрліктрави» і Дослідна станція лікарських рослин, – говорить Надія Білокур. – На сьогодні працюють фермери, приватні підприємці Іван Марченко, Валентина та Юрій Западня, Валерій Педрига, Анатолій Колотілов, Олексій Денисенко, Олексій Булах, Оксана Дмитренко та багато інших, які завжди надають допомогу. Добре, що люди, які працюють, заробляють на цій землі, допомагають соціальній сфері та вирішенні багатьох питань. Відгукуються на добрі справи і плідно працюють депутати районної ради Лідія Білик, Олексій Устименко та депутати Березотіцької сільської ради. Це шановані люди в селі.
В селі розпочато ремонт Свято-Покровської церкви, якій у цьому році 133 роки. Головна роль у цій непростій справі належить настоятелю о.Роману та прихожанам церкви.
Тож село живе, село працює. Ведуться роботи з виготовлення генерального плану, а це – дуже актуальна проблема. А поки що у найближчих планах вирішити питання поводження з твердими побутовими відходами. Зокрема запровадити їх роздільне збирання, переобладнання системи опалення в школі, ремонту огорож дитсадка та амбулаторії, центральної вулиці в районі Дослідної станції лікарських рослин.
Актуальним для Березоточі є питання закінчення децентралізації. Чекаємо зміни, які обов’язково відбудуться у законодавстві. Згідно затвердженого перспективного плану наша громада увійде до складу громади сусіднього с.Вовчик. Тож ми готові вирішити дане питання у разі прийняття відповідних змін. Віриться, Березоточа не загубиться ні на державній мапі України, ні на обласних та районних картах. Село житиме, розвиватиметься і процвітатиме буйним квітом у вінку населених пунктів Лубенщини!
Олександр МІЩЕНКО.
Знімки Сергія СТЕПЧЕНКА.
