Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. В День скорботи та вшанування жертв війни в Україні лубенці також традиційно поклали квіти до вічного вогню на площі Слави.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси, нехтуючи своїм життям та життям земляків. Це було жахіття тоталітарного режиму: мільйони жертв, тисячі полонених, розстріляних, закатованих, спалених, зниклих безвісти. Злочини нацистів відбувались разом із численними злочинами комуністичного режиму, про які, на жаль, багато інформації не розповсюджувалось. Відтак були зруйновані міста, села, у яких лишились ті, хто не дочекався своїх близьких і рідних. Повоєнні роки відбудови лягли саме на їх плечі.

- Люди захищали землю самовіддано, проливали кров і віддавали свої життя, аби нащадки жили в мирному майбутньому. Це найстрашніша війна за всю історію людства, - розпочав свій виступ перед громадськістю голова Ради ветеранів 25-ої дивізії імені В.І.Чапаєва Петро Гузь. – У Центральному парку культури і відпочинку на стелі викарбувані імена і фотографії 14 Героїв Радянського Союзу, які тисячі разів ризикували, жертвували собою. Дуже сумно розповідати про події того часу, тому боротьба за мир повинна стати головним завданням для кожної людини.

До слів Петра Олександровича приєдналися також секретар міської ради Олександр Карпець та член міськвиконкому Віктор Чинч.

Перед тим, як покласти квіти до вічного вогню, лубенці хвилиною мовчання вшанували пам'ять всіх загиблих у роки війни. Наш священний обов’язок – пам’ятати і не допустити!

Юлія АНТОНЕЦЬ.

Знімки Сергія СТЕПЧЕНКА.