Малий бізнес – сектор економіки, що найшвидше реагує на потреби і виклики часу та може охоплювати невелику групу споживачів тієї чи іншої продукції. Водночас він найбільш уразливий і як правило в період становлення гостро потребує фінансових ресурсів.
Це розуміє керівництво потужної української кулінарної компанії МХП. Нині він набув величезної популярності в країні і це дозволяє розширити можливості становлення і розвитку цікавих локальних приватних підприємств, які забезпечують самозайнятість населення тієї чи іншої території, створення 1-2 робочих місць, випуск цікавих різновидів продукції, які підкреслюють національні традиції глибинки і допомагають стати на ноги на початковому етапі тим, хто хоче і прагне працювати, але має гостру потребу у фінансових ресурсах для започаткування справи.
Банківські кредити не завжди доступні і вигідні через їх дорожнечу і умови отримання. А ось грантова допомога, яку на конкурсній основі надає Благодійний Фонд «МХП-Громаді» у рамках конкурсу «Роби своє», надаючи безповоротну фінансові підтримку малому бізнесу – саме те, чого той потребує.
Ось і минулої п’ятниці представники Благодійного фонду «МХП-Громаді» завітали до селища міського типу Оржиця, щоб презентувати сироварню Шмідт цьогорічного переможця конкурсу «Роби своє» Валерія Шмідта.
Сироварня Шмідт заснована в Оржиці у вересні минулого року священиком Валерієм Шмідтом. Він з 2003 року – мешканець цього населеного пункту. А сприяв цьому нещасний випадок, який для Валерія Шмідта визначив його подальшу долю.
Допомагаючи людині, яку збила машина, сам постраждав у ДТП. І вже у Лубенській лікарні зрозумів істину – втратити все можна за одну мить. Бо тільки годину перед тим у нього були гроші, були зв’язки, було здоров’я, а вже за годину він не мав нічого. Лікар пропонував ампутувати ногу. Лежачи у лікарні, замислився над тим, чи варті чогось матеріальні блага? Ногу вдалося зберегти, а сам Валерій зрозумів, що найбільша цінність – людина. І жити потрібно для людей.
А оскільки машина збила його в Оржиці, то вирішив у 2003 році переїхати сюди. Відкрив церкву. Став священником. Збудував дім молитви на центральній вулиці смт. Оржиця.
Зарплати в церкві він не отримує. За священнодійство в церкві грошей не бере. Має сім’ю, в якій 12 дітей, тож жити за щось потрібно. А оскільки раніше працював будівельником, переганяв автомобілі, то вирішив зайнятися бізнесом, і довести, що в цей час, коли є певна нестабільність і багато всіляких викликів, можна працюючи, не скажу, що легко, але себе забезпечувати. І на своєму прикладі довів людям, що це можливо. Без участі у програмах малозабезпечених, не беручи у держави коштів, він навчає дітей: 6 школярів, 3 – студенти, 2 – відвідують дитсадок, 1 перебуваєвдома, і переконаний, що ті мають вирости успішними.
Його проєкт сироварня Шмідт Оржиця розташована у виробничому приміщенні, під яке перепрофілював частину власного будинку. В цій сфері не працював, але немає тієї справи, яку б не можна було освоїти. Самотужки закупив обладнання, яке було у використанні. У прихожан були корови, молоко яких закуповував. І шукав, що могло би приносити заробіток. Але скоро зрозумів, що без масштабування бізнесу це неможливо. Діяв за принципом: нам нема коли панікувати, треба стратегічно працювати. А конкуренція на ринку сирів, молочно-кислої продукції потужна. І для всього потрібні кошти.
– Цей рік для мене був певним роком становлення, – каже пан Валерій. – До цього року був переконаний, що існують лише комісії, що працюють для того, щоб покласти тебе. Перший грант написав безрезультатно. Але рук не опустив. Працював над другим проєктом «Курс на незалежність», коли в дитячому центрі «Надія» дізнався про існування конкурсу «Роби своє» Благодійного фонду «МХП-Громаді». Отримав координати, дізнався про умови, взяв участь у конкурсі і переконався, що це працюючий проєкт.
За кошти першого проєкту вдалося оновити застаріле обладнання сироварні, за кошти другого «Роби своє» докупити нове, що дало можливість розширити асортимент продукції, що виготовляється, удосконалити виробничий процес і покращити якість сирів.
Відтепер сироварня Шмідт має компресор, прес для виготовлення твердого сиру, слайсер, ваги, сепаратор, холодильні установки.
Привітати Валерія Шмідта з перемогою приїхав директор ТОВ «Лубним’ясо» Сергій Колесник.
– Вітаємо вас із найкращою бізнесініціативою цього року конкурс «Роби своє», – сказав Сергій Васильович. – Ваш проєкт показовий. Бажаємо масштабування, розвитку, не зупинятися на досягнутому, розвиватися далі задля благополуччя сім’ї, особисто, щоб виходити на рівень району, області, а може країни.
Адже Сироварня Шмідт виготовляє кисломолочну продукцію, починаючи з творога, м’яких сирів, і закінчуючи твердими сирами. Сулугуні, моцарела, качіотта з різними наповнювачами з гуньбою сінною (пажитник), горіхом, мигдалем, з класичних сирів твердіших – гауда, який багато хто знає.
Крім того Валерій Шмідт допомагає дітям дитячого центру «Надія», має сирний магазин у смт. Оржиця.
Він не стоїть на місці в удосконаленні виробництва сирів та забезпеченні сировинної бази. Так, запроваджує виготовлення сирних чипсів. Вивчає попит на цю продукцію.
Гуртує довкола себе людей, які тримають корів. Спочатку це були лише прихожани церкви. А згодом, їх знайомі і т.д. Допоміг господарям, які докупили корів, встановити охолоджувальне обладнання. Запропонував вищу ціну за охолоджену молокосировину. Адже чому з селянського молока не можна зробити нормальної продукції? Бо неохолоджена в першу годину, вона набирається кислотності і може йти лиш третім сортом на кисломолочку на дешеві сири.
Таким чином, отримавши потужну підтримку в рамках конкурсу «Роби своє» від Благодійного фонду «МХП-Громаді», сироварня Шмідта з смт. Оржиця має цілком реальні перспективи масштабування бізнесу, а отже, люди матимуть роботу, заробіток, забезпечуючи смачною і поживною сирною продукцією частину мешканців населеного пункту.
Олександр МІЩЕНКО Знімки автора.