Великий піст – це підготовка християн до найголовнішого свята – Пасхи, Воскресіння Христового. Це період внутрішнього духовного очищення та вдосконалення. Сенс посту – не в тому, щоб чогось не їсти, а у нашій концентрації на головному в житті. Тілесне постування допомагає зосередитися на внутрішньому світі: розібратися у цілях та цінностях, щиро покаятися та виправити свій шлях таким чином, щоб він вів до спасіння. Під час посту варто додати зусиль, щоб поглибити свої стосунки із Богом та людьми.
Цей піст встановлено на честь посту, який протягом 40 днів в пустелі тримав Ісус Христос, аби підготуватися до Великодня. Найсуворіший період за весь піст – останній тиждень, який ще називають пристрасною седмицею. Чистий понеділок і Страсна п'ятниця – дні, коли віруючі не їдять практично нічого.
Варто зазначити, що в Українській Православній Церкві вже багато років існує тільки монастирський устав стосовно постів: він регламентує і такі речі, як повне утримання від їжі протягом першого та двох останніх днів Великого посту, вживання тільки хліба з водою, їжа не варена, без олії у певні дні тощо. Це стосується передусім ченців. Що до парафіяльної практики, то кожен має взяти свою міру посту, яка була б досить відчутна, але не шкодила здоров’ю.
Християнство – це не «релігія шлунку». Під час посту їжа має бути простою. Треба менше приділяти уваги тому, що ми їмо. Певні послаблення або повне скасування фізичного посту дозволяється тим категоріям людей, для яких постування може стати шкідливим. Це передусім діти, вагітні та матері, що годують, а також хворі, військові та люди, що займаються важкою фізичною працею. Якщо за медичними показаннями людині треба вживати молоко чи білкову їжу – вона може це робити. Проте, послаблення чи скасування фізичного аспекту посту не означає, що така людина може зовсім не постувати. Можна вживати, скажімо, за медичними показаннями молоко чи інші продукти, але постувати в іншому — обмежити себе у веселощах, телебаченні та Інтернеті, менше проводити часу у соціальних мережах.
Церковний устав повністю виключає з вживання під час Великого посту м’ясо, яйця та молоко. Риба дозволяється тільки на свята Благовіщеня та Входу Господнього до Єрусалиму (на Вербну неділю). У Лазареву суботу можна вживати рибну ікру. Харчування має бути різноманітним, але простим. Слід віддати перевагу стравам, приготованим на пару або грилі, бажано без прянощів, цукру і солі. Традиційно в основі раціону - овочі і фрукти, а також каші. Варені, запечені, тушковані овочі, а також бобові замінять їжу тваринного походження, а каші стануть чудовим доповненням раціону. Варто врахувати, що всі каші мають бути приготовлені на воді, без додавання олії. Урізноманітнити раціон можна за допомогою злакових хлібців, солінь, варення, грибів, сухофруктів і горіхів.
Заборони на каву або чай під час Великого посту не існує, проте традиційно в цей період їх намагаються вживати якомога менше або відмовитися зовсім. Каву і чай можна замінити фруктовими і трав'яними напоями. Під час Великого посту церковний устав дозволяє вживати помірну кількість вина чи пива по суботах та неділях. У тій культурі, де склався наш устав, міцних напоїв не було зовсім, а вино обов’язково розводили наполовину водою. Тож, стосовно міцних напоїв кожен може вирішувати сам: чи зовсім відмовитися від них на термін посту, чи дозволити собі помірковано вживати у ті дні, коли за уставом дозволяється вино. А пам’ятати про поміркованість варто усім.
Згадаємо святого Іоанна Златоуста, який проповідував про те, що вартість пісного обіду має бути меншою за вартість скоромного – а різницю, за його словами, треба віддати бідним.
Для тих, хто притримується посту, рекомендовано контролювати свої негативні емоції. Тож налаштуйте себе на позитивний лад і дотримуйтесь не тільки дієти, але й залишайтесь в гармонії з собою!
Приватні оголошення, оголошення рекламного характеру, привітання та інші матеріали надсилайте