П’ятдесят шоста «Поетична весна Лубенщини» віддзвеніла юними поетичними голосами. Вона була небагатолюдною, проте по-своєму цікавою. Були в ній свої яскраві поетичні зірочки, які довели, що творчий потенціал на Лубенщині не вичерпується. Місцем проведення міськрайонного конкурсу поетів-початківців традиційно стала концертна зала музичної школи. Відкрив «Поетичну весну Лубенщини» голова літоб’єднання ім. О.Донченка, письменник Олександр Міщенко. Він привітав учасників змагання та оголосив склад журі конкурсу. У ньому були письменниця, член НСПУ Юлія Манойленко, голова міськрайонної організації ВГО «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка Олександр Печора, член Полтавських спілок літераторів та композиторів Микола Кочерга, бібліотекар ЦРБ ім. В.Малика Олена Самойленко.
Особливо наголошувалося на тому, що оцінюються саме віршовані виступи. Попри те оплески отримували і ті, хто намагався розширити рамки, доповнюючи музичними номерами. Як наприклад, виступ учениць ЗШ №8 Дар’ї Левенко і Марії Прокоф’євої, які доповнили читання віршів музичним супроводом на фортепіано. Але такі номери ішли поза конкурсом. Журі оцінювало тільки поетичні виступи конкурсантів за наступними критеріями «оригінальність сюжету», «розкриття теми», «лексичне багатство твору», «образність». Захід майстерно вела секретар літоб’єднання ім. О.Донченка Ніна Шерстюк.
Поетичне багатоголосся тяжіло до творів, що розповідали про рідний край, Лубни, українських поетів, природу, почуття, любов до мам. Кожен учасник намагався висловити свої думки якомога яскравіше, ліричніше, а щоб дотриматися змісту іноді легковажили римами та розміром. Втім всі отримували палкі оплески глядачів (адже це сміливість вийти на сцену з власними віршами), та книги і газету «Ліра» у подарунок.
Підсумки «Поетичної весни Лубенщини» підбили Микола Кочерга та Олександр Печора. Останній вручив грамоти переможцям та подяки кращим учасникам. Таким чином подяками відзначені Дмитро Крівченко (ЗШ №2), Марія Прокоф’єва (ЗШ №8). Грамотами нагороджені у молодшій віковій групі Марія Гайдаєнко (Вищебулатецька ЗШ), Вікторія Пона і Ярослава Семенова (ЗШ №2), Яна Борсук та Любов Петрик (ЗШ №4), Катерина Бібік і Даніїл Кіріченко (ОЗ Засульський ліцей), Катерина Левченко (ЗШ №1), Карина Ляшенко (ЗШ №3), у старшій віковій групі Інна Крамаренко (ЗШ №4), Інна Стародубцева та Влада Ковтун (ЛФЕК ПДАА). Переможці до відзнаки отримали колективний збірник творів членів літоб’єднання ім. О.Донченка, виданий до 95-річчя літературної організації.
* * *
На серці наче снігова лавина,
Закінчився ліміт щасливих снів.
Поїхав… Мого серця половина
На цілу вічність – дев’яносто днів.
З тобою все життя, як мить єдина,
Без тебе день, мов тисячу століть.
Тебе немає поруч – плутанина,
Ти є – і по полицях все стоїть.
І небосхил один для всього люду,
А душу розриває серця щем.
Руками хмари розганяти буду,
Щоб рідний не промокнув під дощем.
Немовби все здорове: руки, ноги…
Та не поворухнусь, немає сил.
Як вкопана, стою я край дороги.
Тебе чекаю, як ти і просив…
Інна СТАРОДУБЦЕВА, студентка ЛФЕК
КОТИК МУРЧИК
Котику Мурчику,
Сірий пустунчику,
Присядь біля мене,
Як рідная неня.
Тобі розкажу я
Новини зі школи.
Про те, що в садочку
Гудуть уже бджоли.
Про те, що пташата
Співають у лісі.
А ластівки звили
Гніздечко у стрісі.
Весна розмаїттям
Краси нас дивує.
Дорослих і юних
П’янить і чарує.
Марія ГАЙДАЄНКО, учениця 3 класу Вищебулатецької ЗШ.
У СЕЛІ
Безкрає поле, небо голубе
В давно людьми забутому селі.
Малий мій раю! Я люблю тебе!
Моє село – найкраще на землі.
Осиротіли хатки й дзеркало-озерце,
Людська рука не здужа бур’яни,
Та все це дороге моєму серцю.
Рідні нема – у вічності вони.
Лишилась їхня їхата-сиротина,
Стікають сльози стріхою дощем.
Біля криниці зацвіте калина,
Залишить у душі нестерпний щем.
Сусідів провели в останню путь,
Хоч вчора ще трудили без утоми.
Над їх могилами акації гудуть,
Скликаючи потроху всіх додому.
Хотілось про красиве – вийшло сумно.
Не хочу я такого більш писать.
Всесвітній Боже, напоум розумних,
Маленький рай земний порятувать.
Карина ЛЯШЕНКО, учениця 9 класу ЗШ №3.
Матеріал підготував Олександр МИХАСЬ.
Знімки автора.
