Непересічна для міста подія відбулася 20 березня в приміщенні оновленого краєзнавчого музею ім. Г.Я. Стеллецького, куди завітали науковці, педагоги, історики, краєзнавці – люди, які ніколи не залишалися байдужими до історичної і культурної спадщини рідного краю.
Розпочав захід директор музею Віктор Верещака, який разом із начальником управління культури і мистецтв Лубенської міської ради Юрієм Литовченком подякував всім тим, хто долучився до створення збірника, хто не пошкодував свого часу для благородної наукової праці, тим самим зробивши ще один крок для збереження та уславлення музейної справи.
Окремими науковими конференціями і збірками праць лубенці та громадськість Полтавщини відзначили вагомий внесок у становлення вітчизняного музейництва видатних постатей – педагога, археолога і краєзнавця Федора Камінського та музейника й етнографа Сергія Кульжинського. Наближення ювілейної дати, а саме 100-річчя Лубенського краєзнавчого музею відкрило для широких мас ще одного подвижника вітчизняної науки і справи збереження об’єктів культурної спадщини – Гната Стеллецького. Так, підтримані на численних рівнях задуми щодо створення й упорядкування наукових праць знайшли своє відображення у трьох збірниках.
Одним із перших відгукнувся директор Полтавського краєзнавчого музею ім. В.Кричевського, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, заслужений працівник культури України, цьогорічний лауреат премії ім. В.К. Малика Олександр Супруненко. Він же – головний упорядник видання, людина, без якої б ці три збірники не побачили світ. 
У своєму виступі на заході Олександр Борисович заглибився в далеку історію, коли про увіковічення історичного надбання, збереження музейних пам’яток можна було лише мріяти. Але вже й тоді були особи, охочі і спраглі до цього – журналісти, краєзнавці, зберігачі, дослідники. Не можна було допустити, щоб їх копітка наукова праця залишилась непоміченою: історія вічна, а людське життя часто таке швидкоплинне.
- Випуск трьох збірників вважаю дуже вдалим проектом, адже наукові праці подавалися від щирої душі багатьма столичними, місцевими, а також французькими науковцями, - зазначив Олександр Супруненко. - Лубенський край має надзвичайно велику історію полкового центру. Велика честь міській владі, що знайшла необхідні ресурси, адже треба пропагувати своє місто і вкладати як в збереження його історії, так і в музей зокрема.
В рамках заходу перед присутніми виступили працівники Полтавського краєзнавчого музею ім. В.Кричевського та лубенські краєзнавці, чиї цікаві матеріали та наукові статті увійшли до третього збірника. Серед них: завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу етнографії Марія Пісцова, яка у публікації представила розповідь інформаторки Ганни Олександрівни Сметанко, записану під час етнорозвідки до села Михнівці Лубенського району в 2016 році («Нотатки Лубенської етнорозвідки»); науковий співробітник науково-дослідного експозиційного відділу етнографії Ірина Власенко, чия публікація дозволяє прослідкувати походження кількох зразків культової металопластики (хрест, ікона, складні) кін. 18 – поч. 19 ст. із колекції Полтавського краєзнавчого музею, які надійшли разом із зібранням церковних предметів Лубенського музею Катерини Скаржинської («Зразки дрібної культової металопластики Полтавського музею з Лубенським родоводом»); науковий співробітник Лубенського краєзнавчого музею ім. Г.Я.Стеллецького Тамара Дяченко розповіла про те, яким чином музей стали «охороняти» скіфські баби, а також про Філадельфа Кириловича Величка – генерала російської армії другої половини 19 ст., уродженця с. Тарандинці, Лубенського повіту Полтавської губернії, який виступав не лише як громадський діяч, а й дослідник в галузі електротехніки та метеорології («Багатство сонячного світла»); краєзнавець Микола Полонський повідомив присутнім про топографічну ситуацію міста минулих часів, де позначено тодішні церкви, фортифікаційні споруди, громадські будівлі, двори і будинки жителів та ін. («План Лубен 1746 року, як джерело історичних даних про місто 18 ст.»).
Всі три збірники наукових праць увійшли в каталог видань Національної Академії Наук України. Також вони є в електронному варіанті на сайті Полтавського краєзнавчого музею ім. В.Кричевського - у вкладці «видавнича діяльність», доступні для завантаження. Вміщені статті і публікації музейників, істориків, етнографів, археологів, мистецтвознавців та природознавців будуть цікаві всім, хто захоплюється старожитностями та цінує культурну спадщину Посульського краю.
Юлія АНТОНЕЦЬ.
Знімки автора.
