Лубенським краєзнавцям присвячено

У конференц-залі Лубенського краєзнавчого музею ім.Г.Стеллецького відбулася зустріч, присвячена дослідникам історії минулого "Лубенські краєзнавці".

Її модератором виступила в.о. директора установи Тетяна Сафронова. Вона розповіла про давні традиції краєзнавства, які існують на Лубенщині. Зокрема, тих, хто стояв біля витоків цієї справи. А тут можна згадати і Катерину Скаржинську, і М.Астряба, і К.Бочкарьов, і С.Кульжицького, і більш пізніших дослідників історії. Вона наголосила, що ці люди любили свій край, популяризували його історію.

Так, у ХІХ столітті саме Матвій Астряб зробив дуже багато для того, щоб історія Лубенщина була зафіксована. Учень першої київської гімназії, був репетиором у першого ректора Київського університету Максимовича. Майбутнім Асторяба опікувався Григорій Галаган. Потрапив на Лубенщину у зрілому віці. З-під пера науковця зявилися праці "Лубенський мгарський Спасо-Преображенський монастир", інші. Опікувався долею К.Скаржинськлої, писав листи, щоб уряд допоміг їй із засобами існування. Стояв разхом зі Стеллецьким біля його витоків, був членом наукової ради музею.

Згадали також Костянтина Бочкарьова. Він автор двох дуже значимих праць, які цитують багато сучасних науковців "Очерки Лубенської старовини", "місто Лубни". Народився в Севастополі, навчався в Санкт-Петербурзі, дістав місце викладача в Лубенському повітовому училищі, пізніше працював мировим суддею.

Відтак надала слово краєзнавцю Сергію Швецову,

який розповів про мало відому постать вчителя школи №2 Антона Ювженка, його внесок у справу краєзнавства. Розповідь базувалася з поодиноких щоденникових записів, публікацій в тогочасній газеті "Червона Лубенщина". Зокрема, збирав інформацію про князів Вишневецьких. Помер краєзнавець у 1964 році. Тому біографія Антона Ювженка потребує дослідження.

Науковий працівник Тамара Дяченко розповіла про численних краєзнавців, серед яких Василь Лянскоронський, Василь Милорадович, краєзнавці другої половини ХХ століття Борис Ванцак, Надія Зеленюк, Віра Бутрим, археологи Олег Сухобоков, Юрій Моргунов, Олександр Супруненко.

Окремою сторінкою розповіді стала інформація про краєзнавця Бориса Ванцака. Він для багатьох був взірцем, незважаючи на свої погляди. Був знаним краєзнацем, показував приклад, як треба працювати з краєзнавчими джерелами. Нардився в Лубнах, навчався в лісному технікумі, працював у Туркестані, працював уу редакції газети "Червона Лубенщина", був зав відділом листів та звернень. Написав багато книг, здійснив безліч публікацій у пресі, зокрема, в архіві є фонд Бориса Ванцака.

Тетяна Сафронова поділилася спогадами про найбільш полодовитого автора книг з краєзнавства Лубенського краю Валерія Козюри. Зокурема, вона назвала десятки книг краєзнавця, серед яких  "Рідний край" (у співавторстві з Б.Ванцаком), "Лубенська старовина", "Лубенщина: люди, події, факти", інші. Її доповнив Микола Полонський, який поділився маловідомими фактами з життя та діяльності краєзнавства.

Про діяльність талановитого вчителя НВК №9, а згодом викладача ДЮКСОТ "ВАЛТЕКС" Павла Батієвського розповів викладач цієї установи Микола Полонський.

Про краєзнавця Івана Лисенко розповів нині методист ЛЦДЮТУМ Олексій Пивовар.

Виступ у тему продовжив гість Лубен з Чернігова Станіслав Журавель,

якого залучив до спілкування член НСЖУ Олег Гаврильченко. Він розповів про свої корені, які починаються з Лубен, про діяльність і звязок Надії Русової з лубенською інтелігенцією, зокрема, з ідеологом української державності Миколою Міхновським.

Олександр Міщенко