Україно… Краса смутку і рідного краю, радості та печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє життя. Свідками цього є високі могили в степу, обеліски та прекрасна на весь світ українська пісня.
Ох, українська пісня… хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність, красиву і ніжну. Який митець не був натхнений її мелодіями? Яка мати не співала цих легких, як сон, пісень над колискою своїх дітей?
«Не цурайся пісні» - так назвали концерт-рапорт, який підготували і провели разом зі своїми учнями викладачі відділу народних інструментів по класу бандури Л. М. Бобиренко та І. І. Тимощук 20 грудня 2024 року.
У програмі концерту прозвучали українські народні пісні, які учні виконали, супроводжуючи свій спів грою на бандурі, та інструментальні обробки українських народних пісень. Окрасою заходу став виступ ансамблю бандуристів під керівництвом Лариси Миколаївни Бобиренко.
Не цурайся пісні, яку чув од мами,
Не згуби, то мова прадідів твоїх.
Бо зректися пісні, що цвіла віками - мов забуть народ свій,
Даль його доріг.
Джерело Лубенська школа мистецтв